МІЖ НОРМАНІЗМОМ ТА АНТИНОРМАНІЗМОМ: ДИСКУСІЇ ПРО ПОХОДЖЕННЯ РУСИ У СВІТЛІ ПИСЕМНИХ ДЖЕРЕЛ
Journal Title: НАУКОВІ ЗОШИТИ ІСТОРИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ - Year 2018, Vol 0, Issue 19
Abstract
Сучасна полеміка навколо проблеми походження Руси має давню традицію. У ХУІІІ ст. разом із утвердженням російської імперії з дискусії про заснування та початкову історію Руської держави розпочалася російська офіційна історіографія. У її становленні та у формуванні норманізму як провідного напряму досліджень з історії Русі важливу роль відіграли німецькі вчені Ґотліб Байер, Ґотфрід Міллер та Авґуст Шльоцер, які розвинули ідеї про вирішальну участь скандинавів в її заснуванні, започатковані шведськими істориками ХУІІ ст. У поширені норманізму в європейській історіографії значну роль відіграли французький просвітитель Шарль Луї Монтеск’є та німецькі філософи Йоган Фіхте і особливо Ґеорґ Ґеґель. Одночасно з норманською теорією походження Русі розвивався антинорманський напрям в історіографії, початок якому поклала дискусія Михайла Ломоносова з Ґ. Міллером на засіданнях Імператорської Академії Наук. До початку ХХ ст. представники обох напрямів історіографії послуговувалися в основному писемними джерелами, вичерпавши їх інформаційний потенціял для дослідження даної теми. У працях М. Ломоносова, Густава Еверса, Сергія Гедеонова, Дмитра Іловайського більшість арґументів класичної норманської теорії, зокрема про шведське походження засновника руської династії Рюрика і назви “русь”, були спростовані, однак їх і сьогодні використовують російські історики з метою довести північне походження Руси (так званого Ладозького руського каганату).
Authors and Affiliations
Ольга ЩОДРА
Keywords
Related Articles
- EP ID EP546306
- DOI -
- Views 202
- Downloads 0
УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ НА СТОРІНКАХ ГАЗЕТИ “ХЛІБОРОБ”
Висвітлено події в Україні, пов’язані з виникненням україномовної преси на початку ХХ ст. Акцентується увага на газеті “Хлібороб” – першій українській газеті на Лівобережній Україні, яка виходила в м. Лубни Полтавської г...
ДІЯЛЬНІСТЬ ПОЛЬСЬКИХ СЕЛЯНСЬКИХ ПАРТІЙ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ ПІСЛЯ ТРАВНЕВОГО ПЕРЕВОРОТУ 1926 р.
Розглянуто вплив травневого перевороту 1926 р. на розвиток політичних відносин трьох провідних польських селянських партій Західної України. Польське Стронніцтво Людове “Визволєнє” (далі – ПСЛ “Визволєнє”) та Стронніцтво...
ДЖЕРЕЛЬНИЙ ПОТЕНЦІЯЛ “ЩОДЕННИКА МАРІЇ ҐАКЛІК. ЛЬВІВ, 1939–1940 рр.
Наукова розвідка ілюструє трагічні події початку Другої світової війни та рецепцію львівською спільнотою політики радянської окупаційної влади. Цікавим джерелом цієї епохи, яке розкриває суспільно-політичні та соціяльно-...
ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА В КОНТЕКСТІ ДЕРЖАВНО-ЦЕРКОВНИХ ПРОЦЕСІВ У ВЕЛИКОМУ КНЯЗІВСТВІ ЛИТОВСЬКОМУ, РУСЬКОМУ ТА ЖЕМАЙТІЙСЬКОМУ (1408–1448)
Проаналізовано релігійну ситуацію на українських землях в першій половині XV ст. Досліджено державно-церковні відносини, відображено правовий статус, визначено етапи розвитку Православної Церкви. Вказані причини розділен...
Рец. на: KUKIZ T. ZIEMIA RADZIECHOWSKA I LUDZIE STAMT^D / TADEUSZ KUKIZ. - WROCLAW, 2008. - 448 s.
Радехівщина як окрема адміністративна одиниця є досить пізнім явищем (однойменний повіт утворено в 1912 р.), проте сам край має багату та цікаву історію1. За роки незалежности України місцеві краєзнавці найбільше уваги п...