Формування поняття рефлексії як механізму самоорганізації ідентичності в античній філософії
Journal Title: Мultiversum. Philosophical almanac - Year 2019, Vol 0, Issue 1
Abstract
Формування рефлексії як схеми мислення та тригера практичної дії у стародавньому світі було важливим чинником виникнення феномена «вісьового часу» (К.Ясперс). У цей період виникли мораль як рефлексія та регулятор вольової діяльності, логіка як рефлексивне відслідковування істинності руху думки, демократія як рефлексивне взаємовизнання громадянами гідності один одного, монотеїстичні релігії (юдаїзм, брахманізм, веданта, християнство, деякі школи будизму), а також класична філософія. Рефлексія як компонент самосвідомості стала важливим механізмом самоорганізації ідентичності, починаючи з вісьового часу. Сократ виявив необхідність рефлексивного усвідомлення відмінності загального від одиничного у процесі мислення та сприяв усвідомленню моралі як форми суспільної свідомості. Платон сформулював ідею мислення як бесіди душі із самою собою та рефлексивного осмисленного переходу від однієї ідеї до іншої у процесі мислення. Аристотель з’ясував, що відчуття, сприйняття, уява супроводжуються своєрідним сприйняттям-мисленням (усвідомленням, рефлексією), але останнє є вищим за природою, ніж перші, та, на противагу цьому, розум мислить божественне, що є однією природою з ним, і є мисленням мислення.
Authors and Affiliations
Yaroslav Lyubiviy
Keywords
Related Articles
- EP ID EP661311
- DOI 10.35423/2078-8142.2019.1-2.01
- Views 290
- Downloads 0
Culture and personality in psychoanalytic discourse theory of Jacques Lacan
This work is devoted to the psychoanalytic theory of Jacques Lacan, in particular to the problems of correlation in a single semantic field of his concept of the terms «culture» and «identity». The article reveals the co...
Історик філософії – о.Микола Конрад: нотатки до інтелектуальної біографії
Микола Конрад (1876–1941) – отець професор, доктор богослов’я й філософії, декан філософського факультету Української Греко-Католицької Богословської Академії у Львові, український мислитель та історик філософії. Однак й...
«Картезіанське коло» та дискурс Іншого: феноменологічні інтерпретації філософії Декарта
В статті аналізуються засади феноменологічної традиції тлумачення Декартової філософії як одного з найбільш значущих проектів сучасних картезіанських досліджень. Зокрема, розглядається інтерпретаційний підхід Ж.-Л. Марйо...
Metamorphoses of the state educational policy in the context of globalizational processes
One of the main problems during transformation of Ukrainian state is a modern educational policy. Author conducts a thorough analysis and examines the issues of contemporary, domestic, foreign and Ukrainian state educati...
Принцип «подтвержденного диалога» как методологический принцип теологии общения
Исследуется принцип «подтвержденного диалога» как один наиболее существенных принципов теологии общения в ее диалогичном варианте. Обосновывается тринитарная основа этого принципа, его укорененность в парадигме пер...