Екстралінгвістичні засоби міжкультурної комунікації на заняттях з української мови як іноземної
Journal Title: International Journal of Education and Science - Year 2019, Vol 2, Issue 2
Abstract
Вступ: Розширення поля міжкультурної взаємодії в царині сучасної освітньої системи є основним імпульсом досліджень обраної проблематики. У статті досліджується система індикаторів невербального спілкування, спрямована на підвищення ефективності міжкультурної комунікації в процесі навчання студентів-іноземців, імпліцитні та експліцитні засоби мовної системи у процесі міжкультурної комунікації зі студентами-іноземцями при вивченні української мови як іноземної. Мета – дослідити роль екстралінгвістичних засобів міжкультурної комунікації в навчальному процесі. Методи: Дослідження проведено на основі опитування іноземних студентів 2 та 3 курсів медичного факультету, які представляють країни Африки та Індію. Емпірична частина дослідження базувалась на детальному вивченні сприйняття позамовних засобів спілкування у процесі взаємодії викладача і студента, що додало нові штрихи до загальної моделі комунікативної поведінки етнічної групи в типологічному зіставленні. Також використовувався метод педагогічного спостереження. Результати: Опрацювання 110 анкет, заповнених студентами-вихідцями з Індії та країн Африки (Гани, Камеруну, Намібії, Нігерії), проілюструвало, що екстралінгвістичні засоби комунікації (жестикуляція, міміка, тембр голосу, швидкість мовлення, кольористика одягу мовця, чисельність аудиторії) важлива для студентів такою ж мірою, як і власне лінгвістичні засоби мовлення (87% респондентів). Щодо темпу, гучності й емоційного забарвлення мовлення, то думки студентів частково розділилися. Вихідці з африканських країн насамперед акцентують на гучності й темпі мовлення, здебільшого віддаючи перевагу голосному й повільному мовленню (86%). Для індійців оптимальним було б мовлення врівноважене й тихе, без зайвої жестикуляції (76%), хоча варто відзначити, що їхнє мовлення на перерві чи в громадському транспорті надзвичайно емоційне й голосне, тобто формальне і неформальне мовлення суттєво відрізняється в цій етнічній групі. Сприйняття навчального матеріалу, зокрема української мови як іноземної, на думку респондентів, також залежить від чисельності студентської аудиторії. Так, 90% опитаних вказали, що сприйняття навчального матеріалу краще відбувається в групі до 10 осіб. 7% назвало групу від 10 до 20 студентів. І лише 3% студентів вказали на те, що добре сприймають колектив понад 20 осіб. При цьому такі статистичні дані майже однакові як для африканців, так і для індійців. Цікавий факт, що в їхній національних школах через густонаселеність регіонів нормальною вважається кількість 40-50 осіб у групі. При виборі одягу викладачам слід враховувати, що 80% респондентів зазначили, що віддають перевагу світлій кольоровій гамі (білий, блакитний, світло-сірий тощо), 10% студентів, здебільшого африканців, позитивно сприймають насичену кольорову гаму, а для 10% опитаних це не важливо. Щодо негативного сприйняття кольору, думки студентів суттєво розділилися: 35% не сприймає темну гаму, а 41% – насичену яскраву гаму, і лише в 24% студентів ніякі кольори не викликають роздратування, також абсолютна більшість респондентів (93%) позитивно сприймають кольори національних прапорів, емблем тощо. Тому можемо стверджувати, що найбільш доречними кольорами одягу викладача, який йде до різноетнічної групи, вважаємо синій, сірий, білий та блакитний як емоційно нейтральні і такі, що не відволікають увагу від навчального матеріалу. Майже однозначно можна стверджувати, що на рівень засвоєння навчального матеріалу надзвичайно позитивно впливають ілюстрації в методичних рекомендаціях і посібниках (про це інформувало 98% студентів). Висновки: Врахування екстралінгвістичних особливостей міжкультурної комунікації дозволяє викладачеві поглибити взаємодію з іноземними студентами через реалізацію культурологічного підходу до навчання мови, що надалі допоможе попередити можливість виникнення конфліктного спілкування як на рівні “викладач – студент”, так і на рівні різноетнічної мікрогрупи.
Authors and Affiliations
Анна Володимирівна Ільків, Ольга Ігорівна Криницька
Keywords
Related Articles
- EP ID EP601185
- DOI 10.26697/ijes.2019.2.04
- Views 147
- Downloads 0
Особливості використання інноваційних технологій під час підвищення кваліфікації педагогів та менеджерів освіти
Вступ: Прагнення України до інноваційного розвитку та європейської інтеграції актуалізує проблему впровадження інноваційних технологій у систему підвищення кваліфікації педагогів та менеджерів освіти. Адже від ефективної...
Моніторинг рівня сформованості професійної компетенції викладача ЗВО
Вступ: Метою є дослідження й обґрунтування теоретичних основ діагностики та визначення результатів формування професійних компетенцій педагогів як актуальної педагогічної проблеми у закладах вищої освіти. Аналіз останніх...
Формування професійних та особистісних якостей майбутнього фахівця
Вступ: Проблема професійної підготовки майбутніх фахівців сьогодні набуває особливої актуальності у зв’язку з істотними зміни, що відбуваються у соціальному, економічному і політичному житті України. Особливої уваги у зв...
Formed Social Competence as Means to Solve Bullying at Schools
Background and Aim of Study: The modern worldview shows that the society experiences bullying more and more often. Teenagers' aggressive behaviour and bullying of those who are of the same age has been highlighted by mas...
Роль мережі Інтернет у формуванні творчої особистості сучасного фахівця у галузі медицини
Вступ: Життя сучасного суспільства тісно пов’язане з комп’ютерними технологіями та мережею Інтернет. Ступінь важливості цих категорій у житті як окремих індивідуумів, так і суспільства в цілому є об’єктом активних дослід...