ФІЛОСОФСЬКІ ТА СОЦІОКУЛЬТУРНІ ВИМІРИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ОСОБИСТОСТІ
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2018, Vol 14, Issue
Abstract
Мета. Динаміка і темп соціально-економічних перетворень, що характерні для сучасного суспільства, призводять до зростання напруженості та руйнування звичних стереотипів – ідеалів, цінностей, норм, зразків поведінки, що об’єднують людей. Саме це спонукає до необхідності переосмислити розуміння сутності "безпеки", зокрема, психологічної, що підкреслює актуальність її вивчення у філософській та соціокультурній площині. Теоретичний базис дослідження ґрунтується на філософській методології К. Ясперса, Е. Фромма та психологічному підході до розуміння людини А. Маслоу. Наукова новизна. Психологічну безпеку розглянуто на різних рівнях: по-перше, суспільство – характеристика соціальної безпеки, тобто аналіз того, яким чином сьогоднішні соціальні технології, соціальні зміни впливають на забезпечення якості життя населення країни; по-друге, соціальне середовище – сім’я, найближче оточення, референтні групи, навчальні групи; по-третє, особистість – переживання своєї захищеності-незахищеності, коли можливо говорити про прояви психологічного насилля, коли певні поведінкові акти сприяють порушенню безпеки іншого або саморуйнуванню. З’ясовано, що пізнання психологічної безпеки тісно пов’язане з соціально-історичними умовами буття, з рівнем розвитку матеріальної і духовної культури, з пануючими в суспільстві інтересами і цінностями, що визначає її онтологічну, гносеологічну та аксіологічну особливості. Порушене питання розглянуто у співвіднесенні психологічної безпеки з типами наукової раціональності – класичним, некласичним, постнекласичним, у межах яких вивчаються різні ракурси, аспекти, форми і типи психологічної безпеки. Висновки. Поняття безпеки вимагає системного опису своїх проявів, видів, рівнів, концепцій: безпека як відсутність небезпек (на основі принципу дихотомії, тобто певне ціле, яке складається з двох протилежних частин, в даному випадку це ціле – існування людини); безпека як певна діяльність із забезпечення або щодо попередження будь-яких загроз, небезпек (діяльнісний підхід); безпека як усвідомлена потреба, цінність особистості. Систематизовано різні уявлення про психологічну безпеку відповідно до логіки руху наукового пізнання: у класичному, некласичному та постнекласичному підходах.
Authors and Affiliations
O. Y. Blynova, L. S. Holovkova, O. V. Sheviakov
Keywords
Related Articles
- EP ID EP449464
- DOI 10.15802/ampr.v0i14.150750
- Views 77
- Downloads 0
TRANSFORMATION OF PERSON AND SOCIETY IN THE ANTHROPOTECHNICAL TURN: EDUCATIONAL ASPECT
Introduction. Anthropotechnical turn in culture is based on educational practices that characterize a person as a subject and at the same time as an object of educational and corrective influence. Theoretical basis. We u...
ПОДІЯ ЯК ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОВСЯКДЕННОГО МОДУСУ СОЦІАЛЬНОГО БУТТЯ
Метою дослідження є з’ясування взаємозалежності події як фактора перетворень в усталених сферах життя людини і повсякденності як способу існування соціального буття, що охоплює різноманітні види людської діяльності. Теор...
ГЕНДЕРНІ КОНФЛІКТИ СТУДЕНТІВ
Актуальність роботи. Студентському віку притаманні найбільш сприятливі умови для психологічного, біологічного і соціального розвитку, проте, існують причини, з яких такі природні переваги над іншими соціальними групами м...
THE PUBLIC SPHERE OF POLITICS: THE ANTHROPOLOGICAL DIMENSION IN CONTEMPORARY COMMUNICATIVE THEORY
Introduction. According to Jürgen Habermas, a contradiction between the system and the life-world signifies a need for a concept that would describe the projective space of a relaxed and undistorted human communicative a...
PHILOSOPHICAL-CULTURAL CONCEPTION OF TELEVISION AS A VISUAL PRACTICES OF XX-XXI CENTURY
Purpose of the article is to analyze the philosophical and cultural ideas about television, which is a leading visual practice of XX century. It does not lose its relevance in the beginning of the XXI. The role of televi...