Грузинська цивілізація і світові глобальні процеси
Journal Title: Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музеєзнавство і пам’яткознавство - Year 2018, Vol 0, Issue 1
Abstract
<p><strong>Мета дослідження </strong>полягає у науковому осмисленні ролі грузинської цивілізації у світових глобальних процесах, у комплексному вивченні цієї локальної культури як складової частини євро-азійської цивілізації. <strong>Методологічною основою дослідження </strong>стали загальнонаукові універсальні принципи об’єктивності, системності та всебічності, а також порівняльно-історичний, історико-типологічний, проблемно-хронологічний та структурно-функціональний методи.</p><p><strong>Наукова новизна </strong>полягає у ґрунтовному дослідженні<strong> </strong>соціально-економічного, суспільно-політичного та культурного розвитку грузинської цивілізації у зв’язку із виникненням загрози «колізії цивілізацій», тобто небезпеки «мирного зіткнення» ісламу та ісламських сект, з одного боку, і християнства з іншого.</p><strong>Висновки. </strong>Запропоновано шляхи вирішення цієї ситуації, що полягають у зближенні та консенсусі етнічних позицій і моральних цінностей етнічних груп. Визначено, що розв’язання глобальних проблем (екологічна безпека, тероризм, наркобізнес) вимагає взаємодії міжнародного співтовариства та різних держав. У цьому питанні, одна, окремо взята держава, безсила. Інтернаціоналізація трудової діяльності активізує міждержавні відносини у торговій, економічній та фінансовій сферах. Загроза глобальної ядерної катастрофи зумовлює інтеграційні процеси, що в свою чергу, певною мірою, впливає на зовнішню політику тих чи інших країн.
Authors and Affiliations
Tamaz Phutkaradze
Keywords
Related Articles
- EP ID EP575214
- DOI 10.31866/2617-7943.1.2018.150850
- Views 64
- Downloads 0
Теоретичні засади освітньої діяльності сучасних музеїв
<strong>Мета дослідження</strong> – проаналізувати значення освітньої діяльності як провідного напряму роботи сучасного музею; визначити основні теоретичні здобутки ХХ ст., які заклали підгрунтя для розвитку сучасних осв...
Аналіз планувальної структури міста Ізюм Харківської області періоду XVII–XVIII ст. в контексті історико-містобудівних досліджень 2018 року
<p>Серед значної кількості історичних поселень Харківської області, які внесено до Переліку історичних населених місць України, особливе місце належить місту Ізюму, що має цікаву і багату історію. Однак, як і для більшос...
Капіталізація музейних пам’яток у контексті ринкової теорії музею
<strong>Мета дослідження. </strong>Виявити можливі позитивні аспекти ринкової теорії музею. <strong>Методи дослідження.</strong> Критицизм К. Поппера по відношенню до наявних поглядів на капіталізацію музейної діяльності...
Бронзова доба Північно-Західного Причорномор’я: хронологія культур та можливість контактів
<strong>Метою </strong>статті є розгляд хронології та можливих контактів культур ранньої та середньої доби бронзи Північно-Західного Причорномор’я (ямна, катакомбна, бабинська), які проявилися в археологічних матеріалах....
Шляхи забезпечення модернізації пам’яткоохоронної діяльності у м. Києві
<strong>Мета дослідження</strong> – наукове осмислення проблемної ситуації, що склалася у сфері охорони нерухомої культурної спадщини м. Києва протягом останнього десятиріччя, і пошук шляхів її вирішення. <strong>Методи...