HISTORICAL FORMS OF COLLECTIVE DEVIATION
Journal Title: Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди "Філософія" - Year 2018, Vol 0, Issue 50
Abstract
Визначено, що існування будь-якого суспільства характеризується наявністю відхилень від правових, моральних та інших норм, а вивчення особливостей та етимології цих відхилень є важливою науково-практичною задачею. Мета статті – з’ясування та класифікація основних історичних форм колективної девіації, встановлення особливостей їх еволюції та трансформації. У основній частині розглянуто еволюцію колективних форм девіації. Показано, що феномен девіантної поведінки проявляється на найраніших етапах розвитку людської цивілізації. Обґрунтовано, що у Середньовіччя, разом з процесом де сакралізації, девіація трансформувалася у карнавально-маскардні форми, зберігаючи культово-магічні атрибути. Виділено такі форми колективної девіації: сакральні (священні), сакралізовані (релігійні рухи), світські (карнавали, маскаради), екстремальні (бунт, революція), культурно-просвітницькі (філософізм, дендизм). З’ясовано, що опозиційність є сутнісною рисою девіантної поведінки. У висновках узагальнено, що колективна девіація, маючи тривалі історичні традиції, сьогодні трансформувалася у вагомий чинник розвитку світової культури, науки, політики тощо. Її негативні прояви (терор, погроми) виступають своєрідною відповіддю громадян на нездатність держави знайти можливості для переведення девіантного потенціалу у ігрові, творчі та конструктивні форми. У наступних дослідженнях буде розглянуто різноманітні історично значущі форми індивідуальної девіації та їх трансформацію у сучасному суспільстві.
Authors and Affiliations
Iryna A. Kirichenko
Keywords
Related Articles
- EP ID EP513110
- DOI 10.5281/zenodo.1300282
- Views 122
- Downloads 0
ЭПОХА ТОТАЛЬНОЙ ГЛУХОТЫ: ПРИРОДА И ПОСЛЕДСТВИЯ АНТИКУЛЬТУРНОГО ПРОЕКТА
В статье обзорно анализируется состояние кризиса современной культуры, его причины и факторы, уходящие своими истоками в экзистенцию человеческой событийности. Выявляются основные проблемные зоны и онтологические основан...
ЙОГА КАК СОВРЕМЕННАЯ АНТРОПОТЕХНИКА ЧЕЛОВЕКА
Выдвигается идея того что йога может выполнять роль антропотехники человека. Анализируя философию ХХ – XXI века сталкиваемся с необходимостью развивать человека как духовно, так и физически, конструировать себя, внедрять...
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ АДИКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ СЕРЕД ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ
Для успішного виконання завдань, покладених на Національну гвардію України (НГУ) в період проведення антитерористичної операції необхідне підвищення професіоналізму і поліпшення всіх видів підготовки особового складу, уд...
МУЗЕЙНА КОМУНІКАЦІЯ: КУЛЬТУРНА ПРОФАНАЦІЯ АБО СКЛАДОВА ГУМАНІТАРНОГО ТРЕНДА ДОБИ ПОСТМОДЕРНУ
У даній статті досліджується специфіка трансформації музейної комунікації в ситуации постмодерну. Сучасні інноваційні та інтеграційні потреби соціуму підштовхують музейне співтовариство до активної модернізації своєї дія...
КОНЦЕПТ ДОБРОЧЕСНОСТІ У ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ НОВОГО ОСВІТНЬОГО ЗАКОНОДАВСТВА
В умовах реформування системи загальної середньої освіти та старту нової української школи, одним із пріоритетних є питання підвищення якості освіти. Адже відомим є той факт, що від того, яким...