Історія становлення позитивної психотерапії, як окремого напрямку психології (друга половина ХХ-початок ХХІ ст.)

Abstract

Для сучасної історичної науки актуальним завданням є дослідження історії становлення новітніх напрямків соціально-гуманітарних наук, зокрема у галузі психології. Стаття присвячена аналізу основних факторів, що призвели до конституювання позитивної психотерапії у самостійний напрямок сучасної психології. Методологічною базою роботи виступають методи класифікації та систематизації джерел, які дозволили узагальнити та систематизувати погляди на роль та місце позитивної психотерапії в психологічній науці, а також хронологічний, типологічний, порівняльні методи історичного пізнання, котрі дозволили виокремити певні етапи розвитку позитивної психотерапії на шляху від авторського психотерапевтичного методу Носрата Песешкяна до самостійного напрямку психології. Аналіз джерел дозволив дати об’єктивну оцінку діяльності Носрата Песешкяна (Nossrat Peseschkian) – німецького невролога, психіатра і психотерапевта іранського походження як засновника методу позитивної терапії та його внеску у розповсюдження та популяризацію методу. Встановлено, що завдяки особистому внеску Носрата Песешкяна позитивна психотерапія набула визнання з боку науковців як окремий напрямок психології, та багато послідовників серед практикуючих психологів і психотерапевтів. Представниками інших напрямків позитивна психотерапія позиціюється як гуманістична транскультурна психодинамична терапія, котра ґрунтується на позитивній концепції людської природи. Вона базується на трьох основних принципах: надії, балансу та консультації і є конфлікт-центрованою інтегративною короткостроковою терапією, котра дозволяє вирішувати психологічні проблеми особистості враховуючи культурні особливості пацієнтів. На сучасному етапі розвитку психологія як наука характеризується активною інтеграцією психологічних теорій у психотерапевтичну та консультаційну практику. Позитивну психотерапію слід розглядати як наочний приклад ефективності цієї тенденції і тому дослідження основних етапів становлення методу та його інституалізації як самостійного напряму психологічної науки є метою даної роботи.

Authors and Affiliations

O. Sirenko

Keywords

Related Articles

Вклад академика И. Г. Александрова в строительство железных дорог и мостов

Одной из актуальных задач современной истории науки и техники является изучение деятельности ведущих ученых и инженеров-практиков прошлого, влияния их идей на развитие мировой науки и на процесс подготовки специалистов с...

Зарождение и развитие права в Древнем Риме (сред. VІІІ – VІ вв. до н.э.)

В статье отражена история становления римского права в «период царей» в контексте развития Рима с древних времен к моменту образования республики. Рассмотрено формирование социально-политического уклада, разделение римск...

History and general characteristics of the journal “Engineering Matters”

The article analyzes and summarizes the objectivity of reasons and prerequisites for a scientific-technical journal’s appearing on the territory of Transcaucasia at the beginning of the XXth century. Having studied a vas...

ТРИНАДЦЯТИЙ МІНІСТР ШЛЯХІВ СПОЛУЧЕННЯ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ГЮББЕНЕТ АДОЛЬФ ЯКОВИЧ (1831–1901 рр.)

Стаття присвячена аналізу та систематизованому узагальненню сукупності наукових фактів, які об’єктивно характеризують різні сторони життя та діяльності тринадцятого Міністра шляхів сполучення Російської імперії Адольфа Я...

Развитие института механики им. С. П. Тимошенко НАН Украины (1941-1968)

В этой статье в хронологической последовательности отображены основные этапы развития Института механики им. С.П. Тимошенко НАН Украины, процесс формирования его научных направлений в период 1941-1968 гг. Приведены данны...

Download PDF file
  • EP ID EP429050
  • DOI 10.32703/2415-7422-2018-8-2(13)-515-526
  • Views 115
  • Downloads 0

How To Cite

O. Sirenko (2018). Історія становлення позитивної психотерапії, як окремого напрямку психології (друга половина ХХ-початок ХХІ ст.). Історія науки і техніки: Збірник наукових праць Державного університету інфраструктури та технологій, 8(2), 515-526. https://europub.co.uk/articles/-A-429050