НЕЙРООФТАЛЬМОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ КЛІНІЧНИХ ВИЯВІВ АРТЕРІАЛЬНИХ АНЕВРИЗМ ГОЛОВНОГО МОЗКУ
Journal Title: Ендоваскулярна Нейрорентгенохірургія (original) - Year 2017, Vol 21, Issue 3
Abstract
Мета роботи — дослідити особливості нейроофтальмологічної симптоматики у хворих з артеріальними аневризмами (АА) головного мозку (ГМ). Матеріали та методи. Проаналізовано результати обстеження 70 хворих (38 (54,3 %) жінок і 32 (45,7 %) чоловіків) з АА ГМ, які перебували на лікуванні в Інституті нейрохірургії імені акад. А.П. Ромоданова НАМН України в період з 2013 до 2016 р. Проведено комплексне обстеження хворих згідно з «Алгоритмом надання медичної допомоги пацієнтові з гострим порушенням мозкового кровообігу за типом САК» (додаток до наказу МОЗ України No 317 від 13.06.2008). Пацієнтів розподілили на дві групи: I — 13 (18,6 %) хворих з псевдотуморозним типом клінічних виявів захворювання, II — 57 (81,4 %) пацієнтів у гострий період (до 30-ї доби) геморагічного інсульту внаслідок розриву АА ГМ. Нейроофтальмологічний огляд передбачав клініко-неврологічне обстеження, візометрію, периметрію, біомікроскопію, офтальмоскопію. Результати. Стійкі порушення зорових функцій після лікування виявлено у 16 (23 %) хворих (у групі І — у 8 (61,5 %) хворих (12 очей), у групі ІІ — у 8 (14,0 %) пацієнтів (16 очей)). Для всіх хворих у групі І було характерним поступове зниження гостроти зору у строки від 3 міс до 2 років. У 43 (75,4 %) пацієнтів у групі ІІ мало місце «транзиторне» порушення зорових функцій щонайменше за 1 рік до геморагічної маніфестації захворювання. При розриві АА порушення зорових функцій виникало раптово в усіх хворих, у 8 (14,0 %) з них зафіксовано гемофтальм (у 2 (2 ока)), двобічний геморагічний (центральний) ретиніт (в 1 (2 ока)), двобічні застійні диски зорових нервів на початковій стадії (у 2 (4 ока)), однобічну задню оптичну ішемічну нейропа- тію (у 3 (3 ока)). Окорухові розлади транзиторного характеру у 35 (61,4 %) хворих у групі ІІ були спричинені ураженням окорухового, блокового та відвідного черепних нервів. Висновки. Нейроофтальмологічні вияви АА ГМ залежать від локалізації аневризми та варіанта клінічних виявів захворювання. «Транзиторні» порушення зорових функцій у хворих з АА ГМ можуть бути предикторами розриву аневризми. Розвиток задньої оптичної нейропа- тії при розриві АА ГМ є несприятливою ознакою щодо прогнозу відновлення зорових функцій. Мікрохірургічні втручання при АА ГМ із зовнішньою декомпресією зорових та окорухових не- рвів позитивно впливають на відновлення функції зору.
Authors and Affiliations
С. О. ЛИТВАК, К. С. ЄГОРОВА, В. В. ЧЕБУРАХІН
Keywords
Related Articles
- EP ID EP453573
- DOI 10.26683/2304-9359-2017-3(21)-76-84
- Views 91
- Downloads 0
РЕЗУЛЬТАТИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ АРТЕРІАЛЬНИХ АНЕВРИЗМ ГОЛОВНОГО МОЗКУ НА ПРИКЛАДІ 100 ПАЦІЄНТІВ
Мета роботи — проаналізувати результати хірургічного лікування пацієнтів з артері- альними аневризмами (АА) головного мозку залежно від стану пацієнта при госпіталізації у стаціонар, термінів оперативного втручання та л...
ОПЫТ ЛЕчЕНиЯ бОЛьНОГО С ОбиЛьНО ВАСКУЛЯРиЗиРОВАННЫМ НОВООбРАЗОВАНиЕМ ШЕи
Цель работы — оценить результат лечения больного с обильно васкуляризированным но- вообразованием шеи. Материалы и методы. Больной, 24 года, госпитализирован в Научно-практический Центр эндоваскулярной нейрорентгенох...
ХІРУРГІЧНІ АСПЕКТИ КЛІПУВАННЯ АРТЕРІАЛЬНИХ АНЕВРИЗМ СЕРЕДНЬОЇ МОЗКОВОЇ АРТЕРІЇ
Мета роботи — вдосконалити методики хірургічного лікування артеріальних аневризм (АА) середньої мозкової артерії (СМА). Матеріали та методи. Проаналізовано результати лікування 112 хворих. Усіх пацієнтів прооперовано з п...
ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІКИ, ДІАГНОСТИКИ ТА ЕНДОВАСКУЛЯРНОГО ЛІКУВАННЯ АНЕВРИЗМ СУДИН ГОЛОВНОГО МОЗКУ ПРИ ПОЄДНАННІ З ЦЕРЕБРАЛЬНИМИ АРТЕРІОВЕНОЗНИМИ МАЛЬФОРМАЦІЯМИ
Мета роботи — визначити особливості клінічного перебігу захворювання залежно від на- явності та локалізації аневризм, поєднаних із церебральними артеріовенозними мальформаці- ями (АВМ), та поліпшити результати лікування...
МОДИФИКАЦИЯ СПОСОБА ЭНДОВАСКУЛЯРНОЙ ЭМБОЛИЗАЦИИ СЕЛЕЗЕНОЧНОЙ АРТЕРИИ
Цель работы — изучить возможность улучшения результатов эмболизации селезеноч- ной артерии (ЭСА) как метода вторичной профилактики путем модификации технологии эмболизации. Материалы и методы. Проанализированы результаты...