Результати хірургічного лікування артеріальних аневризм комплексу передньої мозкової–передньої сполучної артерії
Journal Title: Ендоваскулярна Нейрорентгенохірургія (original) - Year 2019, Vol 27, Issue 1
Abstract
Мета – встановити особливості клінічних виявів та оптимізувати хірургічне лікування артеріальних аневризм (АА) комплексу передньої мозкової–передньої сполучної артерії (ПМА–ПСА). Матеріал та методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 267 (100 %) хворих з АА комплексу ПМА–ПСА за період з 01.01.2011 р. до 31.12.2017 р. Жінок було 143 (53,6 %), чоловіків – 124 (46,4 %). Мікрохірургічних операцій проведено 165 ( 61,8 %), ендоваскулярних – 122 ( 38,2 %). Організація надання допомоги, клініко-інструментальні обстеження, медикаментозне та хірургічне лікування проведені згідно із протоколами (наказ МОЗ України від 17.04.2014 р. № 275, EBM Guidelines 28.8.2017, Juha E. Jääskeläinen). Результати. Розрив АА діагностовано у 238 (89,2 %) хворих. Госпіталізовано до 28-ї доби з моменту розриву 181 ( 67,9 %) пацієнта. Стан хворих за рівнем свідомості при госпіталізації: ясний у 92 (34,4 %), приглушення – у 127 ( 47,6 % ), сопор – у 28 (10,5 %), кома – 20 (7,5 %). Стан пацієнтів за шкалою САК WFNS (World Federation of Neurological Surgeons grading scale of SAH): I – у 63 (23,6 %), II – у 43 (16,1 %), III – у 78 (29,2 %), IV – у 36 (13,5 %), V – у 18 (6,8 %). Зміни у психічній сфері виявлено у 87 (32,6 %) хворих, із них при негеморагічних виявах у всіх спостереженнях – 29 (10,8 %). Рухові порушення діагностовано у 116 (43,4 %) осіб, ураження черепно-мозкових нервів – у 42 (15,7 %), зокрема зорові порушення – у 28 (10,5 %), окорухові – у 5 ( 1,9 %), зорові та окорухові – у 9 ( 3,3 %). Субарахноїдальний крововилив з внутрішньомозковою гематомою виявлено у 184 (77,3 %) пацієнтів. Локалізація гематом: лобні частки – 161 (87,5 %) спостереження, ізольовано у мозолистому тілі – 15 (8,1 %) та/або у прозорій перетинці – 8 (4,4 %). Внутрішньошлуночкове поширення крововиливу діагностовано у 81 (34 %) пацієнта: 1–4 бали за шкалою Graeb – у 32 (39,5 %), 5–8 балів – у 27 (33,3 %), 9–12 балів – у 22 ( 27,2 %). Латеральна та/чи аксіальна дислокація мала місце у 28 (11,8 %) випадках. Церебральний вазоспазм у гострий період розриву спостерігали у 59,7 % пацієнтів, у «холодний» період – у 19,3 %. Розташування АА комплексу ПМА–ПСА (за M.G. Yasargil): anterior – у 50 ( 18,7 %) випадках, posterior – у 42 (15,7 %), superior – у 98 (36,7 %), inferior – у 35 (13,2 %), mixed projection – у 42 (15,7 %). Мішкоподібні аневризми виявлено у 192 (71,9 %) пацієнтів, «complex» АА – у 75 (28,1 %). Розмір АА у більшості спостережень (252 (94,3 %)) був менше ніж 15 мм. Гіпоплазія чи аплазія одного з А1-сегментів ПМА мала місце у 45 (18,9 %) хворих. Супутня соматична патологія: гіпертонічна хвороба (ГХ) – у 175 (65,5 %) пацієнтів, поєднання ГХ з ішемічною хворобою серця (ІХС) – у 117 (43,8 %), ГХ, ІХС у поєднанні із системним атеросклерозом – у 87 (32,6 %), цукровий діабет ІІ типу – у 61 (22,8 %), поєднання ГХ, ІХС, цукрового діабету та системного атеросклерозу – у 47 (17,6 %). За термінами проведення оперативного втручання розподіл був таким: невідкладні (ургентні) – у 54 ( 20,2 %) спостереженнях, термінові – у 127 (47,6 %), планові – у 86 ( 32,2 %). У 37 (68,5 %) випадках невідкладні оперативні втручання були мікрохірургічними, у 32 (59,3 %) – комбінованими. Радикальність деваскуляризації АА класу I за Raymond при мікрохірургічних операціях – 93,9 %, при ендоваскулярних – 77,5 %. Хороших результатів хірургічного лікування за GOSE вдалося досягти у 75,3 % випадків при загальній летальності 7,1 % із суттєвими відмінностями за цими показниками у групах з різними термінами проведення операції. Висновки. Виявлено, що для АА комплексу ПМА–ПСА типовою є геморагічна маніфестація захворювання з формуванням внутрішньомозкової гематоми у лобних частках, дислокаційним синдромом, проривом крові у шлуночкову систему та церебральним вазоспазмом з клінічними виявами І–ІІІ ступеня тяжкості за шкалою WFNS, руховими порушеннями (у 43,4 % випадків), ураженням черепно-мозкових нервів (у 15,7 %) та змінами у психічній сфері (у 32,6 %). Установлено залежність результатів хірургічного лікування АА комплексу ПМА–ПСА від терміну проведення операції та методу хірургічного втручання. Критеріями вибору оптимальної хірургічної тактики є тип клінічного перебігу захворювання, термін після розриву аневризми, тяжкість доопераційного стану, наявність церебрального вазоспазму, анатомо-топографічні характеристики аневризми.
Authors and Affiliations
С. О. ЛИТВАК, Л. Н. ЯКОВЕНКО
Keywords
Related Articles
- EP ID EP583038
- DOI 10.26683/2304-9359-2019-1(27)-41-57
- Views 88
- Downloads 0
АРТЕРІОВЕНОЗНІ МАЛЬФОРМАЦІЇ ПІДКІРКОВОЇ ДІЛЯНКИ: КЛІНІЧНІ ВИЯВИ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ЕНДОВАСКУЛЯРНОГО ЛІКУВАННЯ
Мета роботи — вивчити клінічні вияви артеріовенозних мальформацій (АВМ) підкіркової ділянки головного мозку; оцінити ефективність та безпечність ендоваскулярного лікування таких хворих. Матеріали та методи. Проведено а...
СТЕНТУВАННЯ ВНУТРІшНЬОЧЕРЕПНИХ СИМПТОМНИХ СТЕНОЗІВ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ І ПЕРшИЙ ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД
Мета дослідження — впровадження в практику ендоваскулярних методів профілактики ішемічних порушень мозкового кровообігу при стенозах внутрішньочерепних артерій. Матеріали та методи. При стенозах внутрішньочерепних артер...
СОСТОЯНИЕ ПРОБЛЕМЫ ПАРЦИАЛЬНОЙ ЭМБОЛИЗАЦИИ СЕЛЕЗЕНОЧНОЙ АРТЕРИИ ПРИ ПОРТАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ (ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ)
Представлен современный взгляд на проблему применения парциальной эмболизации селе- зеночной артерии у пациентов с портальной гипертензией. Анализ литературных источни- ков выявил, что редукция селезеночного кровото...
ПОРІВНЯННЯ ЕНДОСКОПІЧНОЇ ТА ПРЯМОЇ ДЕКОМПРЕСІЇ СЕРЕДИННОГО НЕРВА У ХВОРИХ ІЗ СИНДРОМОМ КАРПАЛЬНОГО КАНАЛУ
Мета роботи — оцінити результати ендоскопічного хірургічного лікування пацієнтів із синдромом зап’ясткового каналу порівняно з відкритою декомпресією серединного нерва. Матеріали та методи. Для декомпресії серединного не...
НАш ОПыТ СТЕНТИРОВАНИЯ ИНТРАКРАНИАЛЬНыХ АРТЕРИЙ ГОЛОВНОГО МОЗГА ПРИ СТЕНОТИЧЕСКИХ ПОРАЖЕНИЯХ
Цель работы — оценить результаты внедрения эндоваскулярных методик лечения и про- филактики нарушений мозгового кровообращения по ишемическому типу (стентирование ин- тракраниальных артерий при стенотических поражениях...