Засоби навчальної та науково-дослідної роботи

Засоби навчальної та науково-дослідної роботи

Basic info

  • Publisher: H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University
  • Country of publisher: ukraine
  • Date added to EuroPub: 2019/Nov/15

Subject and more

  • LCC Subject Category:
  • Publisher's keywords:
  • Language of fulltext: russian, ukrainian

Publication charges

  • Article Processing Charges (APCs): No
  • Submission charges: No
  • Waiver policy for charges? No

Editorial information

Open access & licensing

  • Type of License:
  • License terms
  • Open Access Statement: No
  • Year open access content began: 1996
  • Does the author retain unrestricted copyright? False
  • Does the author retain publishing rights? False

Best practice polices

  • Permanent article identifier:
  • Content digitally archived in:
  • Deposit policy registered in:

This journal has '14' articles

КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО КРОСКУЛЬТУРНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ

КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО КРОСКУЛЬТУРНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ

Authors: В. І. Сідоров
( 0 downloads)
Abstract

У статті схарактеризовано суть культурологічного підходу до кроскультурної підготовки майбутніх фахівців галузі туризму. З’ясовано, що культурологічний підхід є сукупністю теоретико-методологічних положень і організаційно-педагогічних заходів, спрямованих на створення умов для засвоєння професійних цінностей, що забезпечить креативний прояв особистості у професійній діяльності. Культурологічний підхід до кроскультурної підготовки майбутніх фахівців галузі туризму дає змогу трактувати формування кроскультурної компетентності студентів як процес особистісного відкриття, розвитку ідей діалогу культур. З іншого боку, сприяє глибокому розумінню туризму як визначального чинника соціальної і культурної інтеграції, як прояву та інструменту зростаючої культурної взаємодії, як засобу самовдосконалення особистості. Реалізується культурологічний підхід у процесі кроскультурної підготовці майбутніх фахівців галузі туризму завдяки спрямованості змісту на розвиток у студентів здатності до цілісного бачення світу й сприйняття загальнолюдської, особистої, національної культури; формування у студентів здатності розпізнавати культурні особливості представників різних культур (етносів, націй), вирішувати навчально-пізнавальні завдання, виявляти моральні аспекти культури; розвиток творчої особистості студента, здатної до прояву індивідуальності, самовдосконалення, самореалізації. Виявлено, що культурологічний підхід до кроскультурної підготовки майбутніх фахівців галузі туризму зумовлює акцент на розвитку в студентів культурного інтелекту. Запропоновано структуру культурного інтелекту, яка складається з таких компонентів: «метакогнітивний культурний інтелект», «когнітивний культурний інтелект», «мотиваційний культурний інтелект», «поведінковий культурний інтелект».

Keywords: кроскультурна компетентність, туризм, фахівець, кроскультурна підготовка, підхід.
ПРАКТИЧНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ ГАЛУЗІ ДО ПРОФІЛАКТИКИ ДЕЗАДАПТАЦІЇ УЧНІВ: ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЕКСПЕРИМЕНТУ

ПРАКТИЧНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ ГАЛУЗІ ДО ПРОФІЛАКТИКИ ДЕЗАДАПТАЦІЇ УЧНІВ: ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЕКСПЕРИМЕНТУ

Authors: В. В. Костіна
( 0 downloads)
Abstract

У роботі висвітлено тенденції у практичній підготовці фахівців соціальної галузі до професійної діяльності з профілактики дезадаптації учнів у різних соціальних осередках, проаналізовано та узагальнено ідеї науковців та практичний досвід з проблеми дослідження. Подано результати перевірки експериментальних умов та розробленого науково-методичне забезпечення процесу практичної професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів і соціальних працівників до профілактики дезадаптації учнів у різних соціальних інституціях. Охарактеризовано суть і особливості змісту підготовки до даного виду професійної діяльності під час організації практики та діяльності студентського наукового товариства, визначено вплив запроваджених експериментальних умов на показники особистісно-професійного потенціалу майбутніх фахівців, а також наведено результати математичної обробки результатів, що дозволяють визначити ефективність експериментальної роботи. Представлено зміст доповнення програм практики майбутніх фахівців соціальної галузі у системі різних соціальних інституцій, наведено особливості його реалізації в умовах навчальної, виховної та науково-дослідницької діяльності майбутніх соціальних педагогів і соціальних працівників. Надано методичні рекомендації з організації освітньо-професійного простору підготовки майбутніх соціальних педагогів в умовах закладу вищої освіти та партнерської мережі соціальних інституцій, що здійснюють функцію профілактики дезадаптації учнів: участь студентів-практикантів у районних засіданнях методичних об’єднань соціальних педагогів закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО), семінарах і круглих столах соціальних працівників центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (ЦСССДМ) з питань профілактики девіацій серед учнів; проходження студентами-практикантами під час практики у ЗЗСО тренінгового курсу «Практична готовність майбутніх фахівців соціальної галузі до профілактичної роботи із вразливими контингентами»; надання студентам можливостей для організації та проведення заходів у межах власного наукового дослідження, не обмежуючись терміном власне практики.

Keywords: фахівець соціальної галузі, соціальний педагог, соціальний працівник, соціальні інституції, профілактика дезадаптації учнів, практична готовність, особистісно-професійний потенціал
ДОБІР КОМПЛЕКСУ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ

ДОБІР КОМПЛЕКСУ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ

Authors: Т. В. Кондратенко
( 0 downloads)
Abstract

На основі аналізу наукових досліджень виокремлено ряд педагогічних умов, що можуть сприяти формуванню й розвитку економічної компетентності майбутніх учителів технологій у процесі фахової підготовки. Сформована множина актуальних та доцільних педагогічних умов потребує визначення домінантних з них. Для забезпечення об’єктивності методом ранжування (експертного оцінювання) виявлені найбільш дієві з них. Ранжування проводилося експертною групою з числа викладачів, які викладають економічні навчальні дисципліни у закладах вищої педагогічної освіти, залучених до педагогічного експерименту. Для виявлення ступеня узгодженості думок експертів застосований коефіцієнт конкордації. Для підтвердження невипадковості отриманого результату застосований критерій узгодженості Пірсона 2 . До дієвих педагогічних умов віднесено: посилення мотивації студентів до формування й розвитку економічної компетентності; застосування інформаційно-комунікаційних технологій у процесі формування економічної компетентності майбутніх учителів технологій; удосконалення змісту економічної підготовки студентів; запровадження завдань економічного змісту на технологічну і педагогічну практики. Проведеними розрахунками підтверджена об’єктивність отриманих результатів. Сформований комплекс педагогічних умов визнаний таким, що може бути покладений в основу педагогічного експерименту з формування економічної компетентності майбутніх учителів технологій.

Keywords: майбутні учителі технологій, формування економічної компетентності, педагогічні умови, коефіцієнт конкордації, критерій узгодженості Пірсона 2  , об’єктивність отриманих результатів
ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ОБДАРОВАНОЇ ДИТИНИ

ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ОБДАРОВАНОЇ ДИТИНИ

Authors: Л. Г. Карпова
( 0 downloads)
Abstract

У роботі розкрито вплив інформаційно-освітнього середовища на розвиток обдарованої дитини (дослідження проведено на базі Лабораторії інформаційних технологій навчання). Інформаційно-освітнє середовище є важливим засобом розвитку обдарованих дітей, оскільки воно виступає основою діяльності закладу освіти, розширює його навчальні можливості і відповідає тенденціям розвитку сучасного суспільства (інформатизація, технізація тощо). Розкрито напрями діяльності Лабораторії інформаційних технологій навчання, спрямовані на розвиток обдарованих дітей (упровадження та інтеграція дистанційного навчання у навчально-виховний процес як невід’ємної складової сучасної освіти, організація дистанційного навчання, у тому числі в рамках взаємодії із закладами вищої освіти – дуальне навчання; створення та поповнення методично-інформаційних ресурсів школи-інтернату, їх технічна підтримка; забезпечення стійкого функціонування та розвитку комп’ютерної мережі у школі, використання нових засобів інформаційних технологій; програмно-технічний, методичний та організаційний супровід навчальних комп’ютерних класів та комп’ютерного обладнання предметних кабінетів; забезпечення представництва школи у світовому інформаційному просторі (сайт школи, учительські блоги); підтримка проектів, які передбачають використання нових інформаційних технологій та мережі Інтернет; фінансування програмних засобів навчального призначення; дослідження ефективності використання програмних засобів тощо). Визначено вимоги до інформаційно-освітнього середовища та організації роботи обдарованих учнів, а саме: сформованість інформаційної культури і компетентність суб’єктів середовища, його орієнтація на моніторинг розвитку обдарованості дитини, гармонізація зв’язків між суб’єктами освітнього процесу (батьками, учителями, учнями), посилення зв’язків школи із зовнішнім середовищем (насамперед, із закладами вищої освіти). Отже, інформаційно-освітнє середовище охоплює інформаційний та освітньо-розвивальний простір, інтегрує інформацію, отриману з різних джерел, сприяє розвитку творчості, самостійності й активності обдарованих учнів, їхніх пізнавальних процесів, формуванню мотивації до саморозвитку, умінь спілкуватися і взаємодіяти з людьми та вдумливо працювати з новітніми технічними пристроями.

Keywords: інформаційно-освітнє середовище, обдарована дитина, розвиток, вимоги, напрями, Лабораторія інформаційних технологій навчання, обласна спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Обдарованість», дуальне навчання
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ТАКТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН НА БАЗІ ПЛАТФОРМИ MOODLE В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ВИЩОГО ВІЙСЬКОВОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ТАКТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН НА БАЗІ ПЛАТФОРМИ MOODLE В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ВИЩОГО ВІЙСЬКОВОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Authors: Г. А. Зміївський, Е. О. Кочанов
( 0 downloads)
Abstract

У статті на основі всебічного аналізу та узагальнення досвіду використання інформаційних технологій дистанційного навчання у закладах вищої освіти України, сформульовані підходи щодо їх впровадження в систему національної військової освіти. З’ясовано, що одним з головних напрямів використання інформаційних технологій для вдосконалення дистанційного навчання є розробка й упровадження персональних навчальних систем. Доведено, що найперспективнішою і такою, що отримала повсюдне поширення для створення персональних навчальних систем, є платформа Moodle. Внесено пропозиції з її адаптації в освітній процес вищого військового навчального закладу. Сформульовано рекомендації щодо технологічних етапів процесу дистанційного вивчення тактичних дисциплін. Звернено увагу на особливості розробки матеріалів, що розміщуються і циркулюють в системі. Висвітлені основні методологічні та інформаційно-технологічні аспекти використання персональних навчальних систем на базі платформи Moodle для організації та проведення навчальних занять з тактичних дисциплін. Визначені додаткові засоби навчання для підвищення ефективності цих занять.

Keywords: військова освіта, дистанційне навчання, персональні навчальні системи, компетентності, електронні мультимедійні матеріали, інтерактивна електронна робоча карта
ГОРИЗОНТАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ ЯК ЗАПОРУКА КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ НІМЕЦЬКИХ УНІВЕРСИТЕТІВ

ГОРИЗОНТАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ ЯК ЗАПОРУКА КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ НІМЕЦЬКИХ УНІВЕРСИТЕТІВ

Authors: С. В. Черкашин
( 0 downloads)
Abstract

Автор зазначає, що головним завданням професійної підготовки фахівців з академічною освітою є прищеплення студентам ключових компетенцій, у тому числі соціальних, комунікативних, медійних тощо. Проте на задній план відсувається компетентність, котра ґрунтується на наукових знаннях. Ця компетентність відповідає науковому елітарному характеру німецької університетської освіти і забезпечує підготовку тих спеціалістів, котрі можуть забезпечити вироблення університетами унікального освітнього продукту. Саме цього продукту потребує сучасний ринок освітніх послуг. Проте його продукування, на думку автора, можливо за умови диверсифікації і збереження елітарного характеру німецької університетської освіти

Keywords: диверсифікація університетської освіти; елітарність вищої освіти; експансія освіти; міжнародні рейтинги; горизонтальна стратифікація.
СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ У МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ У МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Authors: Т. П. Танько, Н. Г. Тарарак
( 0 downloads)
Abstract

У статті актуалізується проблема формування загальнолюдських цінностей у майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, висвітлено соціально-педагогічні аспекти їх розвитку. Наголошено, що українське суспільство протягом століть виплекало багатогранну духовну культуру, що містить в собі такі загальнолюдські цінності як гуманістична свідомість, національні моральні ідеали, закоханість у свою землю, любов до Батьківщини, тощо. Проаналізовано етапи розвитку дефініції «цінності», визначено її сутність, зазначено, що духовні цінності знаходять свою конкретизацію через соціальні цінності, підкреслено що співвідношення духовних та соціальних цінностей являє собою соціально-психологічний аспект проблеми співвідношення сутності та особистості. Розкрито мету ціннісно-орієнтованої освіти, яка полягає у вихованні цілісної людини культури та має взаємозалежні природну, соціальну і культурну сутності. Розглядаються цінності освіти, зауважується, що вони мають бути спрямовані на формування системи ціннісних орієнтацій майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти та містить у собі когнітивну, емоційну та діяльнісну складові, що зумовлюють розвиток ціннісних уявлень, емоційно-ціннісну оцінку світу, спрямованість соціально-значущих дій педагога. Схарактеризовано цінності-якості, що мають бути притаманні майбутнім педагогам вихователям, наголошено, що ціннісно-мотиваційне ядро майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти містить у собі три рівня ставлення до навчання: ставлення до навчання як до цінності; ставлення до навчання як до одного із різновидів праці; ставлення до навчання як до специфічного виду праці, (роботи з дітьми дошкільного віку), що має забезпечити всі щабелі його духовного зростання. Підкреслено, що цінність навчальної діяльності майбутніх педагогів визначається тим, наскільки вона сприяє становленню їх як самодостатньої особистості, сприяє розвитку потреб до самореалізації, самовиховання, формування самосвідомості. Визначено вимоги до організації навчально-виховного процесу в сучасному ВНЗ з урахування кодексу цінностей сучасного національного виховання.

Keywords: духовна культура, ціннісно-орієнтована освіта, людина культури, ціннісні орієнтації, навчально-виховна діяльність, самосвідомість, самореалізація
НІМЕЦЬКІ НАУКОВО-ДОСЛІДНІ УНІВЕРСИТЕТИ В ПРОЦЕСІ КОНВЕРГЕНЦІЇ СВІТОВОЇ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ

НІМЕЦЬКІ НАУКОВО-ДОСЛІДНІ УНІВЕРСИТЕТИ В ПРОЦЕСІ КОНВЕРГЕНЦІЇ СВІТОВОЇ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ

Authors: С. В. Черкашин
( 0 downloads)
Abstract

Автор статті зазначає, що німецький університет як інституція позиціонує себе науково-дослідним закладом вищої освіти, у котрому з початку ХІХ ст. було започатковано принцип свободи і єдності навчання і науки. Проте цей концепт університетської освіти було реалізовано в повному обсязі лише наприкінці ХІХ ст., коли з’явились сприятливі для цього умови. Однак, на думку автора, різке збільшення кількості студентів і масштабів дослідження викликали значний дисбаланс у фінансуванні, в наслідок чого університетська фундаментальна наука відокремилась від освіти. Збереження балансу між університетською наукою і освітою в сучасному інформаційному суспільстві є ще більш складним завданням в умовах хронічного недофінансування цієї сфери з боку держави, через що єдиним можливим шляхом покращення актуального стану університетів є, на думку автора, упровадження в діяльності університетів ринкових стосунків, диверсифікація і горизонтальна стратифікація університетської освіти.

Keywords: принцип єдності і свободи науки і навчання; модель університету; інформаційне суспільство; американські «вертикальні» університети; «досконалі» університети; хронічне недофінансування
HEALTH STRENGTHENING FACTORS IN THE CONTEXT OF CADETS’ READINESS FORMATION FOR SELF-PRESERVATION IN THE TRAINING COURSE

HEALTH STRENGTHENING FACTORS IN THE CONTEXT OF CADETS’ READINESS FORMATION FOR SELF-PRESERVATION IN THE TRAINING COURSE

Authors: Yu. S. Taimasov
( 0 downloads)
Abstract

In the article factors of cadets’ health strengthening are considered during training in profile higher educational institutions. The analysis of scientific works on “readinessˮ is carried out to the planes of studying of psychological, pedagogical features in the directions: readiness for activity in extreme conditions, to work, study, pedagogical activity, readiness of the military personnel, athletes; professional and administrative readiness. The author's interpretation of the concept of “readiness for self-preservationˮ is the state of the individual, which has a complex dynamic component structure, contributes to meeting his need to preserve his own life and health, and is realized in the appropriate way of interacting with the environment (self-evolving behavior). The component structure of cadets’ readiness formation for self-preservation is given and the analysis of biographical particulars and survey which has shown a number of problems which accompany this process; its factors are as follows: physical (existence of addictions, observance of a day regimen, stay outdoors, physical activity); intellectual (knowledge of health and factors, on it influencing) family and household (age and parents’ lifestyle, structure and the relations in family, the place and social conditions of accommodation) emotional and motivational (resistance to stress, the health place in the system of values). Factors which having negative effect on this process are given, respectively exert negative impact on cadets’ health, and fight against them is the perspective direction of future scientific research.

Keywords: cadet, profile higher education institution, readiness, self-preservation, health
РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПРИ РЕСУРСНО-ОРІЄНТОВАНОМУ НАВЧАННІ СТУДЕНТІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПРИ РЕСУРСНО-ОРІЄНТОВАНОМУ НАВЧАННІ СТУДЕНТІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

Authors: Н. В. Кононец
( 0 downloads)
Abstract

У статті автор розкриває роль інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти при ресурсно-орієнтованому навчанні студентів у вищій школі. Інформаційно-освітнє середовище закладу вищої освіти як дидактична основа ресурсно-орієнтованого навчання студентів у вищій школі представлене як педагогічна система, що об’єднує в собі інформаційні освітні ресурси, комп’ютерні засоби навчання, засоби управління навчальним процесом, педагогічні прийоми, методи і технології, направлені на формування інтелектуально-розвиненої соціально-значущої творчої особистості, що володіє необхідним рівнем професійних знань, умінь і навичок для ефективного функціонування в інформаційному суспільстві. Компонентами інформаційно-освітнього середовища закладу вищої освіти є суб’єктно-ресурсний, матеріально-технічний, дидактичний, технологічний компоненти та веб-система закладу вищої освіти. Суб’єктно-ресурсний компонент визначає користувачів, розробників та учасників середовища, консолідує ресурси закладу вищої освіти для створення та розвитку середовища: кадрові, матеріально-технічні, навчально-методичні, фінансові та інформаційні ресурси. Матеріально-технічний компонент містить аудиторії, лабораторії, спеціальні кабінети, бібліотека закладу вищої освіти як комплексний медіацентр, що забезпечує доступ до інформації, комп’ютерна техніка, мультимедійні пристрої, комп’ютерні мережі тощо. Дидактичний компонент містить форми, методи та засоби навчання студентів, які, разом з традиційними, реалізуються за допомогою програмно-технічних і телекомунікаційних засобів (дистанційне, змішане, мобільне навчання). Технологічний компонент забезпечує доступ до навчальної інформації завдяки сучасним інтернет-технологіям, можливості розробки електронних освітніх ресурсів, організацію технологій взаємодії (інтерактивної, мобільної, візуальної). Веб-система закладу вищої освіти як компонент його інформаційно-освітнього середовища є об’єднуючим для усіх чотирьох компонентів – сукупність веб-сайтів, об’єднаних офіційним веб-сайтом. Розглянуто важливі складові інформаційно-освітнього середовища ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»: Головний центр дистанційного навчання, віртуальне навчальне середовище Інституту економіки, управління та інформаційних технологій, електронні навчально-методичні комплекси дисциплін, створені у вигляді дистанційних курсів за допомогою сервісу https://sites.google.com/.

Keywords: інформаційно-освітнє середовище, ресурсно-орієнтоване навчання, вища освіта, заклад вищої освіти, веб-сайт, компонент.
ІНТЕГРАЦІЯ ЛАНОК «НАУКА-ОСВІТА-ВИРОБНИЦТВО» НА ПЛАТФОРМІ ВІРТУАЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА У ЗВО ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО ТИПУ ЯК ОСВІТНЯ ТЕХНОЛОГІЯ ХХІ СТОЛІТТЯ

ІНТЕГРАЦІЯ ЛАНОК «НАУКА-ОСВІТА-ВИРОБНИЦТВО» НА ПЛАТФОРМІ ВІРТУАЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА У ЗВО ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО ТИПУ ЯК ОСВІТНЯ ТЕХНОЛОГІЯ ХХІ СТОЛІТТЯ

Authors: В. С. Церкелевич, Л. М. Коваль
( 0 downloads)
Abstract

Статтю присвячено обґрунтуванню інтегральних засад функціонування вищої кооперативної освіти у контексті викликів ХХІ століття. Методика дослідження включає ідеї синергетики про нелінійність, складність освітніх систем, концепції єдності та взаємозумовленості освітніх явищ і процесів, теорію наукового пізнання, провідні ідеї методологічних підходів до підготовки фахівців у ХХІ столітті (діяльнісний, компетентісний, системний). Лаконічно визначено зміст глобальних викликів, що постають перед традиційною парадигмою вищої освіти. Схарактеризовано механізм інтеграції ланок «наука-освіта-виробництво» за посередництва навчальної платформи як інноваційного освітнього інструмента (досвід освітньої діяльності Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту). Запропоновано механізм інтеграції ланок «наука-освіта-виробництво» у ЗВО на основі інноваційного освітнього інструмента – навчальної платформи; представлено організаційну структуру віртуального підприємства ПАТ «Шанс» (навчальної платформи ХКТЕІ). Обґрунтовано ефективність і окреслено змістові лінії досвіду упровадження у освітню практику ЗВО інноваційного освітнього інструмента – віртуального підприємства ПАТ «Шанс» ХКТЕІ.

Keywords: кооперативна освіта, ЗВО, навчальна платформа, віртуальне навчальне підприємство.
ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ЕТНОПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МУЗИЧНИХ КЕРІВНИКІВ ЗДО У МІЖКУРСОВИЙ ПЕРІОД ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ЕТНОПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МУЗИЧНИХ КЕРІВНИКІВ ЗДО У МІЖКУРСОВИЙ ПЕРІОД ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Authors: І. С. Байкова
( 0 downloads)
Abstract

У статті засвідчено, що етнічна різноманітність сучасного суспільства активізує інтерес науковців до впровадження засобів і методів народної педагогіки різних народів у освітній процес закладів освіти різних рівнів, зокрема дошкільних. Виявлено, що музично-естетичний напрям дошкільної освіти є найбільш придатним для залучення вихованців до витоків культурної спадщини свого та інших народів. Зроблено акцент на необхідності вдосконалення системи неперервної педагогічної освіти музичних керівників ЗДО взагалі, з питань розвитку їх етнопедагогічної компетентності зокрема. На цій основі сформульовано мету статті, в якій вказано щодо наукового обґрунтування педагогічної технології розвитку етнопедагогічної компетентності педагога-музиканта в системі науково-методичної роботи. Теоретично обґрунтовано технологію розвитку етнопедагогічної компетентності музичного керівника ЗДО у міжкурсовий період післядипломної педагогічної освіти. Зокрема, визначено структуру даної технології (концептуальний, змістово-процесуальний та результативний блоки), схарактеризовано її методологічні підходи (системний, середовищний, андрагогічний, основні положення компетентнісного та культурологічного підходів), принципи (індивідуалізація змісту, поетапність процесу, поліетнічність, неперервність), етапи реалізації (діагностичний, пізнавально-розвивальний, практично-творчий та узагальнюючий), розкрито зміст, різноманітні форми, дослідницькі та інтерактивні методи науково-методичної роботи на кожному етапі, проаналізовано педагогічні умови. Визначено кінцевий результат реалізації цієї технології – розвинена етнопедагогічна компетентність музичного керівника. У статті уточнюється сутність понять «педагогічна технологія», формується уявлення про педагогічну технологію в умовах міжкурсового періоду ППО, розкривається значення поняття «педагогічна технологія розвитку етнопедагогічної компетентності музичного керівника» тощо.

Keywords: педагогічна технологія, технологія розвитку етнопедагогічної компетентності, етапи технології, принципи, педагогічні умови, науково-методична робота (НМР), музичний керівник закладу дошкільної освіти (ЗДО), етнопедагогізація
ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ КИТАЮ У ХХ ст.: ПОЄДНАННЯ ТРАДИЦІЙ ТА ІННОВАЦІЙ

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ КИТАЮ У ХХ ст.: ПОЄДНАННЯ ТРАДИЦІЙ ТА ІННОВАЦІЙ

Authors: Фань Чженьсюань
( 0 downloads)
Abstract

У статті розкрито культурно-філософські передумови розвитку музичної освіти Китаю у ХХ ст. На основі аналізу науково-педагогічних джерел доведено, що на розвиток музичної освіти вплинули традиційні ідеї давньокитайської філософської думки, де велика увага надавалася гармонійному вихованню людини в єдності із природою та соціумом, зокрема засобами музичної освіти. З’ясовано, що з початку ХХ століття музичне мистецтво посідає важливе місце у гуманітарній освіті Китаю, відіграючи важливу роль у вихованні дітей та молоді у системі шкільної, позакласної та позашкільної освіти. На основі аналізу державних програм та стандартів для учнів середніх шкіл, затверджених Міністерством освіти Китаю, встановлено, що метою музичної освіти було створення естетичної основи для розвитку особистості, виховання у школярів духовних якостей та чутливості до позитивного впливу музичного мистецтва. Основною формою шкільного навчання виступав хоровий та вокальний спів. У позакласній діяльності акцент було зроблено на розвиток творчих задатків школярів в гуртках, де вони мали змогу навчатися інструментальній грі, зокрема грі на народних музичних інструментах. Позашкільна музична освіта виступала осередком первинної професіоналізації учнів як музикантів та співаків, забезпечуючи творчу самореалізацію дітей у групових та масових формах музичної діяльності. Доведено, що провідною тенденцією розвитку музичної освіти Китаю у ХХ ст. стало поєднання традиційного національного підходу, зокрема збереження узвичаєного для співочої культури Китаю одноголосся, насичення змісту освіти традиційним музичним та співацьким репертуаром, навчання грі на національних музичних інструментах, та музично-педагогічних інновацій, серд яких; спрямування музичної освіти на вирішення нового завдання – індивідуального творчого розвитку дитини; переорієнтація освітнього процесу на хоровий спів; збагачення музичного репертуару світовими дитячими та класичними творами; розвиток нових позакласних та позашкільних форм музичної освіти школярів; проведення масштабних культурно-музичних заходів; створення системи музично-педагогічної підготовки педагогічних кадрів тощо.

Keywords: традиції, інновації, музична освіта, філософська думка, позакласна діяльність, музичний репертуар, культурно-музичні заходи.
РЕАЛІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ОБДАРОВАНИХ УЧНІВ

РЕАЛІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ОБДАРОВАНИХ УЧНІВ

Authors: Л. Г. Карпова
( 0 downloads)
Abstract

У статті теоретично обґрунтовано технологію формування ключових компетентностей в обдарованих учнів в спеціально створеному освітньо-розвивальному середовищі. Автором акцентовано увагу на тому, що результатом реалізації даної технології є сформовані ключові компетентності обдарованих учнів, до яких віднесено: спілкування державною мовою; основні компетентності в галузі природничих наук і технологій; інформаційно-цифрова компетентність; уміння вчитися впродовж життя; спілкування іноземними мовами; математична компетентність; ініціативність і підприємливість; обізнаність та самовираження у сфері культури; екологічна грамотність і здоровий спосіб життя; соціальна та громадянська компетентності. В статті обґрунтовано всі структурні компоненти, уточнено критерії, визначено показники до обраних критеріїв і рівні сформованості ключових компетентностей обдарованих учнів. Результати проведеного анкетування, тестування та опитування дали підстави констатувати переважно середній та низький рівні сформованості ключових компетентностей обдарованих учнів. На основі отриманих результатів було розроблено технологію в спеціально створеному освітньо-розвивальному середовищі та обґрунтовано етапи її реалізації: організаційно-діагностичний, процесуально-супровідний та рефлексійно-корегувальний. В експериментальній групі ЕГ, де було впроваджено розроблену технологію, та в контрольній групі КГ, де освітній процес проходив традиційно, відбулися певні зрушення. За мотиваційно-ціннісним компонентом – на початку експерименту більшість обдарованих учнів ЕГ та КГ мали майже однаково низький рівень ціннісного ставлення до формування ключових компетентностей, зокрема: високий рівень діагностувався у 1,62% (ЕГ) та 1,87% (КГ); середній рівень у 35,92% (ЕГ) та 39,18% (КГ); низький рівень у 62,46% (ЕГ) та 58,95% (КГ). Повторна діагностика показала позитивні зміни в ЕГ та КГ групах, однак, більш помітні зміни відбулись в ЕГ, що проявилися в стрімкому зростанні кількості обдарованих учнів з високим рівнем – 75,08% та середнім – 24,92 %, а також відсутності низького рівня. В КГ попри те, що зросла частка обдарованих учнів з високим рівнем з 1,87% до 5,96% та з середнім з 39,18% до 66,04%, все одно було зафіксовано присутність обдарованих учнів з низьким рівнем 28%. За когнітивно-операційним компонентом у ЕГ відсоток обдарованих учнів, які показали високий рівень обсягу знань значно виріс від 0,65% до 78%, тоді як у КГ – з 1,12% до 4,85%, а кількість обдарованих учнів, яких було віднесено до низького рівня зменшилася з 57,28% до 2,91% (ЕГ) та з 61,94% лише до 41,05%. За оцінювально-рефлексійним компонентом динаміка сформованості проявлялася в здатності здійснювати рефлексію. Так, в ЕГ низький рівень зменшився з 91,9% до 1,9%, в той час як у КГ зменшився з 89,9% до 41,83%, а високий рівень в ЕГ зріс на 31,1%, що є дуже помітно в порівнянні з КГ, де позитивні зміни відбулись лише на 1,87%. Експериментальне впровадження розробленої технології вказує на позитивні результати сформованості ключових компетентностей обдарованих учнів у спеціально створеному освітньо-розвивальному середовищі.

Keywords: технологія, етапи, формування, ключові компетентності, освітньо-розвивальне середовище, обдаровані учні

About Europub

EuroPub is a comprehensive, multipurpose database covering scholarly literature, with indexed records from active, authoritative journals, and indexes articles from journals all over the world. The result is an exhaustive database that assists research in every field. Easy access to a vast database at one place, reduces searching and data reviewing time considerably and helps authors in preparing new articles to a great extent. EuroPub aims at increasing the visibility of open access scholarly journals, thereby promoting their increased usage and impact.