Адаптація законодавства України до актів acquis communautaire у сфері протидії насильству в сім’ї: основні пріоритети
Journal Title: Право і безпека - Year 2017, Vol 64, Issue 1
Abstract
Осмислено закріплені в актах acquis communautaire антидискримінаційні правові імперативи та виокремлено перспективні напрями адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері протидії насильству в сім’ї (домашньому насильству). Встановлено, що перспектива новелізації вітчизняного законодавства у сфері протидії домашньому насильству полягає в забезпеченні комплексного захисту прав уразливих соціальних груп. Осмыслены закреплённые в актах acquis communautaire антидискриминационные правовые императивы и выделены перспективные направления адаптации законодательства Украины к законодательству Европейского Союза в области противодействия насилию в семье (домашнему насилию). Определено, что перспектива новеллизации отечественного законодательства в области противодействия домашнему насилию состоит в обеспечении комплексной защиты прав уязвимых социальных групп. Anti-discrimination legal imperatives enshrined in the acts of acquis communautaire have been comprehended; perspective areas of adaptation of Ukrainian legislation to the EU legislation in the field of family violence (domestic violence) have been singled out. Particular attention has been paid to the elucidation of the characteristic features of the negative social and legal phenomenon of domestic violence. It has been established that the conceptual principles of protecting a person from violence by the society and the immediate environment of this person (microcommunity) were first articulated by the United Nations in the context of building a global comprehensive system of protecting human rights based on the recognition of human rights of the third generation as special rights of certain social categories (children, women, seniors, disabled, etc.). EU legislation in the field of combating family violence (“domestic violence”) is generally grounded on international and legal platform. Modern European anti-discrimination legal paradigm is based on the postulate for the recognition of a family as the “basic organizational formation in a democratic society” and the need to protect all its members from existing forms of violence. Domestic violence is mostly considered as a manifestation of discrimination based on gender feature. Instead the perspective of amending the national legislation in the sphere of combating domestic violence is in providing comprehensive protection of the rights of vulnerable social groups.
Authors and Affiliations
O. S. Pronevych
Keywords
Related Articles
- EP ID EP253390
- DOI -
- Views 211
- Downloads 0
Моделювання професійних конфліктних ризиків у підготовці майбутніх працівників патрульної поліції
Проведено теоретичний та емпіричний аналіз конфліктологічних ризиків у професійній діяльності майбутніх працівників патрульної поліції. Визначено соціальні та особистісні джерела виникнення конфліктних ситуацій у службов...
Окремі аспекти кримінальної процесуальної складової при кваліфікації злочинів
Розглянуто застосування кримінальної процесуальної складової при здійсненні кваліфікації злочинів. Проаналізовано застосування та співвідношення норм матеріального та процесуального права при кваліфікації злочинів і при...
Поняття судового правозастосування як правової форми здійснення функцій держави
Проаналізовано та узагальнено концептуальні підходи до розуміння судового правозастосування. Розкрито співвідношення судового правозастосування із суміжними правовими категоріями. З’ясовано, що судове правозастосування о...
Теоретико-правовий аналіз понять «кіберзлочин» і «кіберзлочинність»
Проаналізовано поняття «кіберзлочин» і «кіберзлочинність», які використовуються в науковій юридичній літературі, та охарактеризовано основні види кіберзлочинів. Проанализированы понятия «киберпреступление» и «киберпресту...
Особливості саморегуляції поведінки у співробітників правоохоронних органів після виконання службово-бойової діяльності
Описано особливості саморегуляції поведінки співробітників правоохоронних органів, які виконували службово-бойові завдання в нетипових умовах. Проаналізовано поняття «саморегуляція», мету саморегуляції поведінки та крите...