АГРОБІОЛОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТА ПОХОДЖЕННЯ СОРТУ ТРИТИКАЛЕ ОЗИМОГО НАВАРРА

Abstract

У статті наведено результати досліджень зі створення нових високопродуктивних матеріалів тритикале озимого під час використання в селекційному процесі пшениці спельта (Triticum spelta L.). Вихідним матеріалом слугували сорти тритикале ярого Хлібодар харківський та озимого − Розівська 6 і зразок пшениці спельта з передгірських районів Карпат. Гібридне потомство F2–5 аналізували за проявом морфологічних ознак та господарсько-цінних показників. Контрольне сортовипробування відібраних кращих зразків проводили впродовж 2012–2015 рр. У дослідах використовували система-тичний метод розміщення ділянок. Облікова площа ділянки становила 10 м2. Повторність досліду − чотириразова. Державну науково-технічну експертизу сорту проводили впродовж 2015–2018 рр. у 17 обласних Державних центрах експертизи сортів рослин різних областей України. Для створення сорту Наварра проведено гібридизацію сорту тривидового тритикале Розівська 6 з пшеницею спе-льта та наступне схрещування гібридів першого покоління з сортом тритикале ярого Хлібодар хар-ківський. За умови використання багаторазового індивідуального добору серед нащадків відібрано зразок 491. Його аналізували в конкурсному сортовипробуванні, де він істотно перевищував середній груповий стандарт за врожайністю (5,97 т/га) та не поступався за вмістом клейковини (21,7 %), масою 1000 зерен (47,8 г) та натурою зерна (690 г/л). 2015 р. зразок 491 було передано на Державну науково-технічну експертизу під назвою Наварра. За цей період середня врожайність сорту в зоні Полісся становила 5,46 т/га, що перевищувало середні за зоною показники на 1,0 т/га, а в зоні Лісо-степу − 5,26 т/га. Сорт вдало поєднує високу продуктивність із високими показниками якості зерна (вміст білка в зерні − 13,1 %, маса 1000 зерен − 48,6 г) та стійкість проти несприятливих чинників навколишнього середовища. За результатами Державної науково-технічної експертизи сорт три-тикале озимого Наварра занесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні в 2019 році і рекомендовано до вирощування в зоні Полісся.

Authors and Affiliations

І. П. Діордієва, Я. С. Рябовол, Л. О. Рябовол

Keywords

Related Articles

Дослідження просторових моделей варіювання урожайності картоплі у Поліській та Лісостеповій зонах України

Метою даної роботи було встановлення закономірності просторово-часової варіабельності урожайності картоплі у Поліський і Лісостеповій зонах України та визначення співвідношення факторів динаміки агроекономічної та агроек...

Ефективність івермектину за псороптозу кролів і його вплив на систему антиоксидантного захисту та перекисне окиснення ліпідів

Наведено дані щодо лікувальної ефективності міс-цевого та системного застосування «Профіверм 1%» (O.L.KAR., Україна), діючою речовиною якого є івер-мектин, за псороптозної інвазії кролів, а також вплив його на рівень фер...

Особливості розмноження шкідників пшениці озимої при ресурсоощадних системах застосування добрив у Лісостепу України

Узагальнено особливості формувань чисельності шкідників при застосуванні сумішей добрив і засобів захисту рослин на посівах пшениці озимої. Уточнено біологію, поширення, розвиток, еколого-економічне значення шкідників у...

Урожайність сортів сої залежно від елементів технології вирощування

Подальше поширення сої стримується недостат-ньо обґрунтованою зональною технологією її виро-щування. Норма висіву впливала на величину врожай-ності сої більше, ніж спосіб сівби. Сорт Романтика максимальну врожайність ма...

Ландшафтно-екологічне різноманіття території Полтавської області

Мета статті – дослідження і визначення типів землекористування та показників ландшафтно-екологічного різноманіття території Полтавської області за даними дистанційного зондування Землі (Global Land Cover 2000 Project)....

Download PDF file
  • EP ID EP617036
  • DOI 10.31210/visnyk2019.02.01
  • Views 140
  • Downloads 0

How To Cite

І. П. Діордієва, Я. С. Рябовол, Л. О. Рябовол (2019). АГРОБІОЛОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТА ПОХОДЖЕННЯ СОРТУ ТРИТИКАЛЕ ОЗИМОГО НАВАРРА. Вісник Полтавської державної аграрної академії, 2(2), 13-19. https://europub.co.uk/articles/-A-617036