Агроекологічний аналіз динаміки врожайності пшениці озимої в Дніпропетровській області (1966–2016 рр.)
Journal Title: Agrology - Year 2018, Vol 1, Issue 3
Abstract
Матеріал розкриває просторові та часові закономірності динаміки врожайності пшениці озимої в Дніпропетровській області та оцінює роль агроекологічних та агроекономічних факторів у їх формуванні. Інформацію про врожайність пшениці озимої надано Державною службою статистики України. Проаналізовано дані щодо врожаю пшениці озимої за 51 рік (1966–2016 рр.), у середньому за рік в адміністративних районах Дніпропетровської області. Отримані дані вказують на те, що середня врожайність пшениці озимої в області становить від 24.28 до 34.41 ц/га. Найнижча середньорічна мінливість урожайності характерна для Петриківського району (коефіцієнт варіації CV = 22.41%), а найвища – для Софіївського (CV = 31.15%). У результаті аналізу головних компонент пшениці озимої виявлено мінливість двох головних компонент, які разом складають 84.05% від загальної мінливості врожайності. Головна компонента 1 пояснює 78.18% загальної мінливості, що свідчить про загальну зміну синхронних урожаїв у досліджуваній зоні, оскільки всі розглянуті змінні мають високі значення навантажень на головну компоненту 1. Адміністративні райони, які розташовані в напрямку від Північного Сходу до регіону Південного Заходу, мають найбільш координовану дисперсію, яка відображається головною компонентою 1. Головна компонента 2 пояснює 5.87% варіативності врожайності. Ця складова є чутливою до протилежної динаміки центральних і південно-західних областей, з одного боку, і східних та північних регіонів – з іншого. Кластерний аналіз адміністративних районів проводили на основі даних динаміки врожайності пшениці озимої, унаслідок чого було виявлено чотири кластери, тобто географічно визначені адміністративні округи, що утворюють просторово зв’язані райони. Аналогічна часова динаміка врожайності пшениці озимої у результаті взаємодії ендогенних та екзогенних факторів навколишнього середовища є основним принципом відкриття таких екологічно однорідних територій. Просторовий розподіл головних компонент указує на безперервний характер, але їх накладення дозволяє витягувати просторово-дискретні одиниці, які виділені в агроекологічні зони. Кожна зона характеризується певним характером, динамікою виробничих потужностей і має інваріантну схему реагування на різні кліматичні, екологічні та агроекономічні чинники.
Authors and Affiliations
O. V. Zhukov, T. O. Pelina
Keywords
Related Articles
- EP ID EP439172
- DOI 10.32819/2617-6106.2018.13008
- Views 127
- Downloads 0
Вплив органічних добрив на ріст й розвиток рослин гречки
Висвітлено результати чотирирічних досліджень з вивчення впливу органічних добрив, виготовлених методом біологічної ферментації та методом кавітації зі збалансованим умістом тривалентного хрому, на ріст й розвиток рослин...
Production of zoobenthos in various areas of the Dnipro (Zaporizhzhia) reservoir
The paper presents the results obtained during the study of zoobenthos found in various reservoir areas located at a considerable distance from each other and influenced by various environmental factors. The purpose of t...
Dynamics of quality indicators of water status in the principal channel “Dnipro‒Donbas” resulting of seasonal pumping
The results of assessing the dynamics of water quality changes in artificial reservoirs after annual seasonal pumping are presented. The hydrochemical index was the criterion for evaluation, a comparative environmental a...
Динаміка чисельності мікроорганізмів у темно-каштановому ґрунті за різних систем основного обробітку та удобрення в сівозміні на зрошенні
Визначено вплив систем основного обробітку ґрунту на чисельність мікроорганізмів за вирощування ячменю озимого, кукурудзи на зерно та сої в короткоротаційній сівозміні на зрошенні в умовах Півдня України. Закладання варі...
Катенарний комплекс ґрунтів арени р. Дніпро в межах природного заповідника “Дніпровсько-Орільський”
Досліджуваний полігон закладений у північно-східній частині природного заповідника “Дніпровсько-Орільский”. У межах полігону закладені п’ять пробних площ. Найбільш типові умови зволоження в межах дослідженої катени відпо...