АКСІОЛОГІЧНИЙ ЗМІСТ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ЯК ЗАПОРУКА КОНГРУЕНТНОГО ЖИТТЄЗДІЙСНЕННЯ ОСОБИСТОСТІ
Journal Title: Психологія і суспільство - Year 2019, Vol 75, Issue 1
Abstract
У статті розкрито аксіологічний потенціал емоційного інтелекту у процесі життєздійснення особистості. Концептуальною основою окреслених теоретичних міркувань слугують позитивна психотерапія Н. Пезешкіана, а також логіка постнекласичної раціональності. Згідно з нею мозок конструює емоції, які мають соціокультурну і цільову детермінацію і покликані економити “бюджет тіла”. Розуміння та інтерпретація емоцій забезпечується такими компонентами емоційного інтелекту, як організмічне чуття та емоційна компетентність. Перше, маючи аксіологічний зміст, відповідає за розуміння інтра- та екстрапсихічної реальності, сконструйованої особою як психосоматичним індивідом. Друга характеризується соціокультурним змістом і передбачає втілення інтрапсихічної реальності у життєздатні проекти та інтерпретацію значущих сигналів, що надходять іззовні. Загалом доведено, що позитивна психотерапія Н. Пезешкіана створює сприятливе поле для дослідження значення емоцій та емоційного інтелекту в процесі життєздійснення завдяки виокремленню актуального, внутрішнього і базового конфліктів і відповідних їм рівнів ідентичності. З’ясовано, що на актуальному рівні найбільш сприятливою стратегією керування емоціями і спрямування їх у конструктивне русло є вироблення вміння дистанціюватися від них. Однак аксіологічний зміст емоційного інтелекту найбільш чітко актуалізується на рівні базового конфлікту (базової ідентичності), згідно з яким наявність тих чи інших відчуттів, почуттів, емоцій та афектів може свідчити про дезадаптивність старих концепцій у нових соціокультурних реаліях, а також сигналізувати про потребу їх зміни і про здолання пов’язаних із цим ризиків. Це уможливлюється завдяки налагодженому контакту із собою і через помірне входження в емоційний “потік”, що допомагає відокремити інтроекти від справжнього Я й у підсумку обрати конгруентний шлях життєздійснення. Індикатором правильності вибору тут слугуватиме відсутність в особистості внутрішнього конфлікту, що виявляється у почутті безвиході та психосоматичних порушеннях.
Authors and Affiliations
Євген Карпенко
Keywords
Related Articles
- EP ID EP597571
- DOI 10.35774/pis2019.01.067
- Views 94
- Downloads 0
ВЧИНКОВА БУТТЄВІСТЬ ОСОБИСТОСТІ: ВІД КОНЦЕПТУ ДО МЕТАТЕОРІЇ
Мета пропонованої наукової роботи полягає у філософсько-психологічному обґрунтуванні засновків метатеорії особистості як системної плероми (від грецьк. pleroma – повнота, велика кількість, множина) складноорганізованого...
ФІЛОСОФСЬКА ІСТИНА ТА ІНТЕЛІГЕНТСЬКА ПРАВДА
Класичний філософський твір.
ГУМАНІСТИЧНА ТЕЧІЯ У ПСИХОЛОГІЇ
У статті в історико-аналітичному ракурсі подається розрізнення та висвітлюються понятійно-категорійні й психофеноменальні особливості постання і розвитку трьох головних течій поступу психологічної науки за останніх півто...
ФЕНОМЕНОЛОГІЧНЕ РОЗУМІННЯ СУБ’ЄКТИВНОСТІ І ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ПСИХОЛОГІЇ
У статті досліджуються основи феноменологічної програми, запропонованої у психології Е. Гусерлем. Актуалізація феноменологічного підходу збігається з посиленням природничої експансії на сферу суб’єктивного. Ця ситуація з...
ЛЮДЯНЕ БЕЗМЕЖЖЯ ГЕОРГІЯ БАЛЛА
Спогади про Г. Балла. Memories of H. Ball.