АНДЖЕЙ ҐАВРОНСЬКИЙ (1885–1927): ВИЗНАЧНИЙ ПОЛІГЛОТ ТА ОРГАНІЗАТОР СХОДОЗНАВЧИХ СТУДІЙ У ЛЬВІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ
Journal Title: НАУКОВІ ЗОШИТИ ІСТОРИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ - Year 2018, Vol 0, Issue 19
Abstract
Початковий період розвитку сходознавства у Львівському університеті пов’язаний із науковою та організацій ною діяльністю визначного ученого-санскритолога та поліглота Анджея Ґавронського (1 885–1 927). Учений , яки й сформувався як науковець у Львівському та Ляйпцизькому університетах, завдяки надзвичайним здібностям та наполегливому удосконаленню своїх вмінь, став одним із чільних сходознавців першої чверти ХХ ст. Восени 1917 р. А. Ґавронський очолив у Львівському університеті катедру порівняльної граматики індоевропейських мов, яка згодом була перетворена на катедру порівняльного мовознавства та індоевропеїстики. У 1922–1923 рр. учений сприяв створенню ще двох катедр, що займалися вивченням мови, культури та історії народів Сходу. Маючи виняткові здібності до вивчення мов (володів принаймні 56 мовами, разом із мертвими), науковець викладав санскрит, перську (фарсі) та старовірменську (грабар) мови. Під час роботи у Львівському університеті А. Ґавронський написав перший польський підручник з вивчення санскриту. Наукові зацікавлення А. Ґавронського стосувалися, головно, історії давньоіндійської драми. Також учений досліджував хронологію та атрибутування основних пам’яток санскриту II–VІІ ст. У своїх студіях дослідник використовував стилеметричний метод, який розробив у 1880-х рр. німецький філолог Вільгельм Діттенберґер (1840–1906). Порівнюючи стильові характеристики, зокрема частоту вживання певних мовних конструкцій у давньоіндійських текстах, А. Ґавронський аналізував обставини появи цих пам’яток літератури. Учений брав активну участь у створенні Польського орієнталістичного товариства, став одним із ініціяторів заснування часопису “Орієнталістичний щорічник”, який редаґував до кінця 1926 р. Також А. Ґавронський перекладав філософські та поетичні тексти (Пауля Якуба Дойссена, Рабіндраната Тагора, Шандора Петефі, Омара Хаяма та ін.). А. Ґавронський вважається одним із засновників польського сходознавства. Його учнями були відомі науковці Єжи Курилович (1895–1978), Еуґеніуш Слушкевіч (1901–1981), Станіслав Шайєр (1899–1941), Зиґмунт Рисєвіч (1911–1954
Authors and Affiliations
Андрій КОЗИЦЬКИЙ
Keywords
Related Articles
- EP ID EP546798
- DOI -
- Views 190
- Downloads 0
ВОЛОДИМИР ЗВАРИЧ І ПИТАННЯ НУМІЗМАТИКИ В РОБОТІ ТЕОРЕТИЧНОГО СЕМІНАРУ З ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ТА СПЕЦІЯЛЬНИХ (ДОПОМІЖНИХ) ІСТОРИЧНИХ ДИСЦИПЛІН ПРИ ЦЕНТРАЛЬНОМУ ДЕРЖАВНОМУ ІСТОРИЧНОМУ АРХІВІ УРСР У м. ЛЬВОВІ
Володимир Зварич - відомий український нумізмат другої половини ХХ ст., автор “Нумізматичного словника”, що впродовж десяти років виданий шість разів українською і російською мовами. Формування дослідника відбувалося у т...
МОЛОДІЖНА ПОЛІТИКА В САНАЦІЙНІЙ ПОЛЬЩІ 1930-х років
Проаналізовано формування молодіжної політики в контексті реалізації концепції прометеїзму міжвоєнної Польщі. Ці ідеї поділяли соратники Ю. Пілсудського, згруповані в товаристві “Прометей” й так званому прометеївському р...
Марія Каламайська-Саед, Архів і бібліотека монастиря бриґідок у Ґродні.Інвентар з 1925р. i сучасний стан(Вроцлав: Вроцлавське товариство любителів історії,2015), 229 с. (Серія видавнича “Культурна спадщина зі знесених монастирів”, т. 2) ISBN 978-83-87843-28-1 ISSN 2300-7885 (польською мовою)
З метою всебічного, якомога повнішого, міждисциплінарного вивчення культурної спадщини ліквідованих монастирів у XVIII–XX ст. на теренах Речі Посполитої та Сілезії (а відповідно і українських земель), у Польщі від 2012 р...
РОЗВИТОК ВІЗАНТИНІСТИКИ В ІСТОРІОГРАФІЧНОМУ ПРОЦЕСІ НА ТЕРИТОРІЇ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ ст.
Мета студії – дослідити розвиток візантиністики в історіографічному процесі на території Південної України наприкінці ХІХ ст. – на початку ХХ ст. У статті використано широке коло актових та наративних джерел. Зроблено ви...
ФОРМИ СІЛЬСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ ВОЛИНІ в середині ХІХ – початку ХХ ст.
У статті йдеться про форми сільських поселень південно-західної Волині, як частини історико- етнографічної Волині. Проаналізовані форми поселень: безсистемні, рядові, комбіновані та вуличні, що побутували серед сільських...