АНГІОГРАФІЧНІ ВИЯВИ І КЛІНІЧНІ НА- СЛІДКИ ІНТРАОПЕРАЦІЙНОГО ВАЗОСПАЗ- МУ ПРИ ЕНДОВАСКУЛЯРНОМУ ВИКЛю- ЧЕННІ АРТЕРІАЛЬНИХ АНЕВРИЗМ
Journal Title: Ендоваскулярна Нейрорентгенохірургія (original) - Year 2013, Vol 5, Issue 3
Abstract
Мета дослідження — виявити зміни ангіометричних параметрів магістральних артерій головного мозку при розвитку вазоспазму як одного з ускладнень ендоваскулярних хірургічних втручань та їх прогностичне значення щодо перебігу післяопераційного періоду. Матеріали та методи. Обстежені 34 хворих після спонтанного субарахноїдального кро- вовиливу (САК), у яких верифіковані аневризми середньої мозкової артерії (СМА) як причи- на інсульту. Проводились вимірювання діаметра і площі поперечного перерізу М1-сегмента СМА на стороні ураження до і після операції та до операції на протилежній стороні з вико- ристанням програми «Кількісний судинний аналіз (Quantitative vascular analysis, QVA)», якою оснащений ангіограф Siemens Axiom artis. Результати. При інтраопераційному ангіографічному контролі у хворих, оперованих ендо- васкулярним методом з несприятливим результатом, спостерігалося зменшення мінімально- го діаметра М1-сегмента несучої артерії в середньому до 1,41 ± 0,16 мм, (p = 0,02) порівняно з діаметром артерії на момент початку операції (в середньому 2,03 ± 0,14 мм). При сприят- ливому результаті звуження діаметра несучої артерії було незначним (p > 0,5). Проводилось також визначення мінімальної площі поперечного перерізу М1-сегмента. Висновки. Встановлено, що зменшення в ході операції мінімального діаметра М1-сегмента на стороні аневризми на 30 % і більше, а мінімальної площі його поперечного перерізу на 50 % і більше свідчить про прогресування інтраопераційного вазоспазму та імовірний неспри- ятливий результат лікування. Запропоновано класифікацію інтраопераційного вазоспазму за тяжкістю, а саме: < 10 % – легкий інтраопераційний вазоспазм; 10–30 % – помірний інтра- операційний вазоспазм; > 30 % – тяжкий інтраопераційний вазоспазм, відповідно до вста- новленої нами залежності даного параметра від клінічних результатів хірургічного лікування хворих із САК.
Authors and Affiliations
В. М. ШЕВАГА, А. М. НЕТЛЮХ, О. Я. КОБИЛЕЦЬКИЙ, О. І. ГРИЩУК, Д. В. ЩИБОВИК
Keywords
Related Articles
- EP ID EP458375
- DOI -
- Views 61
- Downloads 0
МЕХАНІЧНА ТРОМБЕКСТРАКЦІЯ І ТРОМБАСПІРАЦІЯ ПРИ ІШЕМІЧНОМУ ІНСУЛЬТІ. ПРОБЛЕМНІ ВИПАДКИ
Мета роботи – оцінити ефективність ендоваскулярних механічних методів реканалізації при ішемічному інсульті та проаналізувати проблемні випадки. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів лікуванн...
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ УСТРОЙСТВ ПРОТИВОЭМБОЛИЧЕСКОЙ ЗАЩИТЫ ПРИ СТЕНТИРОВАНИИ БРАХИОЦЕФАЛЬНЫХ АРТЕРИЙ
Цель работы — улучшить результаты эндоваскулярного лечения окклюзионно-стеноти- ческой патологии брахиоцефальных артерий (БЦА). Материалы и методы. Проанализированы результаты хирургического лечения 112 паци- ентов (79...
ХІРУРГІчНЕ ЛІКУВАННЯ ХВОРиХ З РОЗРиВОМ АРТЕРІАЛьНиХ АНЕВРиЗМ ГОЛОВНОГО МОЗКУ УСКЛАДНЕНиХ ГОСТРОЮ ОКЛЮЗІЙНОЮ ГІДРОцЕФАЛІЄЮ
Мета роботи — покращити результати хірургічного лікування хворих з розривами АА судин головного мозку ускладнених оклюзійною гідроцефалією. Матеріали та методи. Дослідження ґрунтується на аналізі результатів хірургічног...
ГІПОФРАКЦІЙНА СТЕРЕОТАКСИЧНА РАДІОХІРУРГІЯ ВЕЛИКИХ АРТЕРІО-ВЕНОЗНИХ МАЛЬФОРМАЦІЙ
Мета роботи — встановити показання до гіпофракційного радіохірургічного лікування великих артеріовенозних мальформацій (АВМ).Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебувають 14 хворих (9 жінок і 5 чоловіків) з в...
Эндоваскулярное лечение пациента с мультифокальным окклюзионно-стенотическим поражением магистральных артерий головы с использованием модифицированной якорной методики стентирования и подтверждением эффективности и достаточности лечения посредством контроля изменения церебральной гемоперфузии
Описан случай лечения пациента 59 лет с мультифокальным окклюзионно-стенотическим поражением магистральных артерий головы (окклюзией обеих внутренних сонных артерий, левой наружной сонной артерии, правой позвоночной арте...