Антологія як репрезентативний жанр нової української літератури
Journal Title: Питання літературознавства - Year 2013, Vol 88, Issue
Abstract
Аналізуються історія й функції антології в українській модерній літературі від к. ХІХ до п. ХХІ ст. Антологія розглядається як літературно-антропологічний проект, який передбачає реструкцію початкового матеріалу і певну політику в його опрацюванні, виражену у визначеній ієрархії цінностей, відборі, визначенні поля і правил літературної гри, а також правил її оцінювання. Як форма літературного самовираження, антологія сприяє формуванню національної літературної традиції і канону, їх диверсифікації впритул до появи антиканону, уможливлює роботу культурної пам’яті, репрезентує нові жанрово-родові та стилістичні феномени, засвідчує формування діаспори як нової моделі культурного громадянства. Антологійні проекти увиразнюють також просторовий, перформативний, суб’єктивний, ґендерний, еротичний, соматичний та оніричний аспекти художнього письма, переосмислюють природу літератури як творчого експерименту й соціальної акції у контексті розвитку масової культури й нових медій. Усе це дає підставі розглядати антологію як спосіб літературної саморефлексії і як метажанр сучасної української літератури.
Authors and Affiliations
Olena Haleta
Keywords
Related Articles
- EP ID EP464479
- DOI 10.31861/pytlit2013.88.157
- Views 49
- Downloads 0
Смислова партитура роману, спрямованого до музики
Виходячи із позиції продуктивної взаємодії музики та літератури в межах роману, їхній діалогічний зв’язок представлено на семантичному рівні тексту. За цього обидва види мистецтва розглядаються як такі, що схильні до син...
Музика як складова біографічного тексту
Розглянуто роль музики в біографії музиканта. Увагу зосереджено на тлумаченні життя видатних композиторів через їхню творчість, а також на ролі музики у структуруванні, естетизації, додатковій семантизації життєпису. Вка...
Модус художніх біографій М. Слабошпицького
Розглядається художня біографія як особливий метажанровий різновид. На прикладі романів-біографій М. Слабошпицького „Марія Башкирцева (Життя за гороскопом)”, „Тодось Осьмачка (Поет із пекла)”, „Никифор Дровняк”, „Автопор...
Роман Дж. М. Кутсі “Володар Петербурга” як фікційна біографія
Розглядаються особливості художньої трансформації обставин творчої біографії Ф. М. Достоєвського в романі „Володар Петербурга” (“The Master of Petersburg”) Дж. М. Кутсі. Охарактеризовано низку інтертекстуальних джерел, щ...
Жанрово-стильові інтенції алегорії: “Дума пралісу” Осипа Турянського
Заперечується теза про вторинність твору „Дума пралісу” у творчому доробку Осипа Турянського. Алегореза повісті дозволяє висвітлити жанрову своєрідність твору, його експериментальний характер. Алегорія визначає кілька жа...