АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ПРОЕКТ ЯК ПІДҐРУНТЯ КАРТЕЗІАНСЬКОЇ ЕТИКИ
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2017, Vol 11, Issue
Abstract
Мета статті – окреслення та осмислення чинників становлення антропологічного проекту Декарта, що передбачає послідовне розв’язання таких задач: а) акцентувати укоріненість антропологічного проекту Декарта в науковій революції, результатом чого є образ людини як втілення розуму; б) наголосити на переході Декарта до цілісного бачення природи людини як передумова змістовної розробки етики. Новизна. Автор виходить з незадовільності поверхового тлумачення антропології Декарта, де людина приймається до уваги як носій абстрактного розуму, а етика – як сукупність кількох простих правил. Чинники домінування редукованого образу людини в дослідницькій літературі пропонується пов’язувати з поверховою рецепцією наукової революції. Автор наполягає на необхідності прийняти до уваги вихід Декарта за межі поверхової рефлексії наукової революції в ході пошуку відповіді на виклик часу, пов’язаний з радикальною трансформацією світу та людини, що зумовлює актуалізацію проблеми належного способу існування людини). В ході змістовного осмислення останньої проблеми Декарт виходить за межі гносеології та переходить до цілісного бачення природи людини. Висновки. В основі редукованого тлумачення природи людини, як носія абстрактного розуму та етики, як простих правил лежить поверхове тлумачення ставлення Декарта до наукової революції. Аналіз до текстів Декарта відкриває перед нами як приховані досі глибини філософської спадщини мислителя ХVІІ століття Картезія, так і можливості – перспективи розуміння самих себе на початку ХХІ століття.
Authors and Affiliations
A. M. Malivskyi
Keywords
Related Articles
- EP ID EP220126
- DOI 10.15802/ampr.v0i11.105495
- Views 66
- Downloads 0
HUMAN IMAGE IN CLASSICAL ISLAM AND SUFISM: PHILOSOPHICAL ANALYSIS
Purpose. The study aims to obtaine data about the human image in Islam through thought of the respective visions of both the classical directions of the Muslim religion and the attitudes of Islamic mysticism (Sufism). Ac...
СТОСУНОК МІЖ ТІЛОМ І ПРОСТОРОМ У ДОСЛІДНИЦЬКОМУ ПОЛІ ФЕНОМЕНОЛОГІЧНОЇ АНТРОПОЛОГІЇ: БЛЮМЕНБЕРҐОВА КРИТИКА «АНТРОПОЛОГІЄФОБІЇ» ЕДМУНДА ГУСЕРЛЯ
Мета. Запропонована на розгляд стаття спрямована на прояснення зсуву в гуманітарному пізнанні від тематики просторового повороту, оголошеного Мішелем Фуко, до перформативного повороту, що має антропологічні засади і ґрун...
ЭКЗИСТЕНЦИАЛЬНЫЙ ВЫБОР. ЭССЕ О ТРЕХ АФРИКАНЦАХ (РАЗМЫШЛЕНИЯ НАД ИСПОВЕДЬЮ АВГУСТИНА)
Цель. На жизненном примере великого христианского подвижника Аврелия Августина и на основании его «Исповеди» автор эссе предполагает рассмотреть проблемы экзистенциального выбора, меняющего жизненный путь человека и выяв...
ДЕКАРТ ПРО АНТРОПОЛОГІЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ФІЛОСОФУВАННЯ В РАННІХ ЗАПИСАХ
Мета – знайти ключ до розуміння парадоксальності способу філософування Декарта в ході звертання до тексту "ранніх записів". Реалізація означеної мети передбачає послідовне розв’язання таких задач: звертаючись до дослідни...
THE EXISTENTIAL AND THE SPIRITUAL IN THE EXISTENTIAL ANTHROPOLOGY OF G. MARCEL AND E. MINKOWSKI
Purpose. To examine the existential anthropology of G. Marcel and E. Minkowski, in order to demonstrate the necessity of distinguishing the universal-spiritual, as human in human being, apart from the individual-existent...