Атомна енергетика Китаю в контексті декарбонізації світової енергетики

Abstract

Проаналізовано глобальну структуру споживання енергетичних ресурсів. Показано, що загальне споживання енергоресурсів у 20 столітті зросло майже в 15 разів і становило у 2000 році близько 118 ПВт∙год. З них понад 80 % припадало на викопні (природні) енергоносії, 13% – на поновлювані джерела енергії і понад 6 % – на атомну енергетику. Така тенденція зберігалася протягом багатьох років. Згідно з прогнозами, відновлювальні джерела енергетики та атомна енергетика домінуватимуть у зростанні світового енергоспоживання, задовольняючи в середньому понад 90 % додаткового попиту. Китай посідає перше місце у світі за ВВП і темпами розвитку електроенергетичного комплексу, а також за обсягом виробництва і темпами розвитку атомної енергетики. Проаналізовано структуру вироблення електроенергії за видами палива в країнах (ТОП 5, 2021) з високим рівнем енергоспоживання. Показано, що основними гравцями на цьому ринку займають три країни: Китай (30 %), США (13 %) та Індія (6 %). Обсяг виробництва електричної енергії в Китаї майже втричі більший, ніж у країнах ЄС і майже в 7 разів більший, ніж у Росії. Розглянуто структуру атомної енергетики та досягнення Китаю в цій галузі. Показано, що в контексті ядерних технологій (створення реакторів четвертого покоління, розробка технологій, близьких до повного замкнутого циклу переробки ядерних відходів) Китай уже зараз готовий значно розширити масштаби застосування атомної енергетики. Особливе місце в роботі приділено безпеці експлуатації ядерних об’єктів. Основна проблема, з якою зіткнеться Китай, – це відсутність нездоланного бар’єру між цивільним і військовим застосуванням таких технологій. Це створює серйозну загрозу екології та безпеці життєдіяльності країни. У довгостроковій перспективі атомній енергетиці належить вирішити також проблему безпечної, довготривалої утилізації радіоактивних відходів. Показано, що надалі Китаю необхідно ще раз розглянути свою ядерну програму в контексті співпраці з Міжнародними організаціями з ядерної безпеки.

Authors and Affiliations

Людмила Юріївна Назюта, Данило Вадимович Степаненко

Keywords

Related Articles

Адаптаційні підходи в навчальному процесі фахівців-електроенергетиків в умовах воєнного стану

Проаналізовано умови підготовки фахівців–електроенергетиків в умовах воєнного стану в Україні. Представлено доцільність корегування відповідно умов освітнього процесу навчально-методичного комплексу дисциплін з підготовк...

Possibilities of using PSS®SINCAL, ETAP, PowerFactory software for modeling electric power networks

The article is devoted to modeling of electrical networks. The article discusses the positive and negative features of simulation programs. Special attention is paid to the principles of the program. The article discusse...

Дослідження теплового стану трансформатора в залежності від режиму роботи

Точний аналіз та передбачення теплового стану трансформатора в залежності від режиму роботи, наприклад, в холодну зиму з дефіцитом електроенергії, дозволяє ефективно планувати регулярні технічні обслуговування. В ході ро...

Аналіз основних проблем, що виникають під час розпізнавання типу дефектів за результатами аналізу розчинених в маслі газів

У статті наведені результати аналізу основних проблем, що виникають при розпізнаванні типу дефекту в маслонаповненому обладнанні електричних мереж за результатами аналізу розчинених у маслі газів. На прикладі інтерпретац...

Моніторинг електричних мереж з використанням безплотних літальних апаратів

В статті окреслено основні існуючі проблеми моніторингу об’єктів електросистеми, адже регулярний огляд приладів та пристроїв електричної енергосистеми дозволяє оцінити їх технічний стан та виявити наявність дефектів та п...

Download PDF file
  • EP ID EP740058
  • DOI https://doi.org/10.20998/2224-0349.2024.01.01
  • Views 18
  • Downloads 0

How To Cite

Людмила Юріївна Назюта, Данило Вадимович Степаненко (2024). Атомна енергетика Китаю в контексті декарбонізації світової енергетики. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Енергетика: надійність та енергоефективність, 8(1), -. https://europub.co.uk/articles/-A-740058