Becoming large groups: from crowd and public to powerful and spectacular mass movements
Journal Title: Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство - Year 2018, Vol 0, Issue
Abstract
In this article, the author examines different theories and approaches to mass movements in the historical process and their impact on the condition of Western culture. In the short introduction, the main historical, cultural and philosophical origins of the mass movements from antiquity to present time are described. This paper examines the question why the social and cultural influence of the man of mass is difficult to predict. To answer this question, the author demonstrates the continuing transition from the psychology of the crowd to the structure of mass instinct and collective interaction. The first part exposes general psychological characteristics of the mob according to the ideas of Gustave Le Bon (1841–1931). Le Bon describes masses as emotional, irresponsible, uncritical and conservative, although marks heroism and sacrifice as their positive manifestations. In the second part, the author reflects upon the perspective of Gabriel Tard (1843–1904) on this problem. Tard’s term “public opinion” deals with the representatives who – while living in separation – participate in the mass communication. In the third part, attestations of the mass such as humility, conformism and obsession are investigated based on the ideas of Sigmund Freud (1856–1939). The next point of the article is devoted to Jose Ortega y Gasset’s (1883–1955) concept of the revolt of masses. Ortega captures the ambivalence of masses who express the power ambition and indifference to culture. From the point of view of Hannah Arendt (1906–1975), masses become terrible, self-satisfied, atomized, unstructured and anonymous. However, Elias Canetti (1905–1994) defines masses as compressed and scattered, closed and open, fast and slow. Yet different parameters of the masses one can find in Siegfried Kracauer’s (1889–1966) writing – namely aesthetics, technicism, ritual. Finally, in the last part, the author appeals to Jean Baudrillard’s (1929–2007) approach to the problem who declares that masses became silent and indistinct
Authors and Affiliations
Тaras Lyuty
Keywords
Related Articles
- EP ID EP496325
- DOI 10.18523/2617-16782153209
- Views 38
- Downloads 0
Утопія і нігілізм: філософські уроки Лєшека Колаковського
У статті проаналізовано основні аспекти тлумачення філософського мислення польським філософом Лєшеком Колаковським (1927–2009) тією мірою, якою вони пов’язані з питанням автономності мислення. Метою є реконструкція принц...
Рецепція ідей марбурзького неокантіанства у ранній період творчості Євгена Спекторського
У статті проаналізовано генеалогію неокантіанських ідей у творчості видатного філософа і правознавця, професора й останнього ректора Університету Св. Володимира Євгена Васильовича Спекторського (1875–1951) у контексті ін...
Історико-філософська концепція Петра Кудрявцева: європейський контекст
У статті здійснено аналіз історико-філософської концепції Петра Кудрявцева в контексті основних тенденцій та орієнтирів розвитку історико-філософської науки в Європі ХІХ – початку ХХ ст. Автор з’ясовує специфіку оригінал...
On the way to the Christian-Jewish dialogue (based on the materials published in “Kyiv Theological Academy Studies” journal (1860–1917))
“Beilis affair” (1911–1913) is one of the most resonate events in Kyiv of the early 20 th century. It was a subject of a huge number of investigations. However, a special analysis of the role that the members of Kyiv The...
Рецепція наукових досліджень Івана Сікорського на Заході
Загалом відомо, що впливовий київський вчений, професор Університету Св. Володимира та почесний член Київської духовної академії Іван Олексійович Сікорський (1842–1919) свого часу зробив значний внесок у розвиток науково...