БІОМОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛУЧНОЇ ФРАКЦІЇ ФЛОРИ ПАРКІВ м. ПОЛТАВА
Journal Title: БІОЛОГІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ - Year 2017, Vol 3, Issue 1
Abstract
Дослідження проводилися у період 2010–2017 рр. на паркових територіях м. Полтави: Полтавський міський парк, парк «Перемога», Корпусний сад, Петровський парк, парк імені І.П. Котляревського, парк ботанічного саду Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, парк обласної лікарні імені М.В. Скліфосовського, парк Полтавської державної аграрної академії, Березовий сквер. Лучна фракція флори парків м. Полтави включає 322 види рослин. У складі дослідженої флори провідну роль відіграють багаторічні трав’янисті рослини, які налічують 231 представника (71,7% загальної кількості всіх видів), а однорічні та одно-дворічні види разом складають 21,5% усієї виявленої флори (в основному – це ранньоквітучі рослини або види порушених територій). Інші представники (дворічні та дво-багаторічні) відіграють незначну роль у лучній парковій флорі. 96 видів (29,9% дослідженої фракції флори) паркових систем м. Полтави не утворюють підземних видозмін пагонів. Підземні видозміни пагонів формуються у 38,2% лучних представників паркової флори. За типом надземних пагонів у складі лучної флори парків м. Полтави переважають напіврозеткові рослини (157 видів). Другу за чисельністю групу формують безрозеткові види (145 видів). Частка розеткових рослин серед виявлених видів у парках не перевищувала 10,0%. За типом вегетації у парках м. Полтави переважна більшість належить до літньо-зелених видів, які визначають видовий склад, структуру, продуктивність і кормову якість лучних угідь. За біоморфою переважають трав’янисті полікарпіки (майже дві третини усіх видів). Близько третьої частини складають монокарпічні види. Їх поширення пов’язане із впливом термічного фактору та наявністю порушених територій. Отже, біоморфологічна структура лучного компоненту флори парків м. Полтави є типовою для лучних фітоценозів Лівобережного Лісостепу України.
Authors and Affiliations
Л. Д. Орлова, О. В. Коваль, В. В. Оніпко
ІЛЛЯ ІЛЛІЧ МЕЧНИКОВ (до170-річчя від дня народження)
У2015 році світова громадськість вшановує пам’ять великого біолога усіх часів– зоолога, мікробіолога, цитолога, ембріолога, імунолога, фізіолога, патолога, вченого із міжнародним ім’ям і нашого земляка Іллі...
ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ПОЛТАВСЬКОГО МІСЬКОГО ПАРКУ
Історія створення цього зеленого оазису досить цікава. На початку 60-х років минулого століття Полтава була включена до числа дев’яти міст України, в яких планувалося зробити показові парки. Згідно з рішенням виконкому П...
БІОІНДИКАЦІЙНА ОЦІНКА СТАНУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ПОЛТАВСЬКОГО МІСЬКОГО ПАРКУ
На сьогоднішній день техногенна дія людини на природне середовище спричинює низку екологічних проблем. Насамперед, у великих та середніх містах – це забруднення атмосферного повітря через функціонування підприємств та ав...
ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНІ ОБ’ЄКТИ ЯК ОСЕРЕДКИ ЗБЕРЕЖЕННЯ БРІОРІЗНОМАНІТТЯ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Узагальнено різноманіття флори мохоподібних та мохової рослинності в природно-заповідних об’єктах Лісостепу України. Для природного заповідника «Михайлівська цілина» наведено 58 видів мохоподібних, мохова рослинність пре...
СИСТЕМАТИЧНА СТРУКТУРА КОЛЕКЦІЇ РОСЛИН ДЕНДРОЛОГІЧНОГО ПАРКУ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ «КРИВОРУДСЬКИЙ» (ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ)
Узагальнено результати збагачення дендрофлори Криворудського парку з 2007 по 2015 рр. Встановлено, що у 2010 р. колекція рослин збільшилася із 125 таксонів до 151 таксону із 84 родів 41 родини, а у 2012 р. – до 171 таксо...