БРІОФЛОРА КРИМСЬКОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВІДНИКА
Journal Title: БІОЛОГІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ - Year 2016, Vol 2, Issue 2
Abstract
На Кримському півострові нині існує шість природних заповідників, з яких лише Кримський не мав повного опублікованого списку мохоподібних. Бріологічні дослідження на цій території провадили А.О. Сапєгін, А.Й. Рошаль, Д.К. Зеров, В.М. Мельничук та ін. За їхніми даними для Кримського ПЗ було відомо близько 130 видів. Крім відомостей із наукової літератури, матеріалом для даної статті слугували бріологічні колекції з Криму Л.Я. Партики 1963, 1964 і 1984 років, зібрані на різних субстратах у різних поясах рослинності, а також критичне опрацювання В.М. Вірченком колекції мохів А.Й. Рошаль із Кримського заповідника, що зберігається у фондах бріологічного гербарію Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України. Після узагальнення всіх доступних матеріалів загальний список мохоподібних Кримського ПЗ на сьогодні становить 189 видів, із них 26 видів печіночників і 163 – мохів. Печіночники належать до 16 родин і 18 родів, а мохи – до 34 родин і 88 родів. У спектрі провідних родин мохів заповідника високі позиції займають Brachytheciaceae, Orthotrichaceae, Amblystegiaceae, представники яких характерні для лісових та перезволожених екотопів. Порівняно з бріофлорою всього Криму на дослідженій території меншим багатством вирізняються родини Pottiaceae та Grimmiaceae, властиві для ксеротичних оселищ Південного Криму. У Кримському заповіднику найбільше різноманіття бріофітів спостерігається у поясі букових лісів (146 видів), значно менша їх кількість зареєстрована у смузі дубових (90) і соснових (81) лісів, найменша – на яйлах (69 видів). На цій заповідній території знайдено один вид з Червоної книги мохоподібних Європи, чотири види з Червоної книги України та низку регіонально рідкісних видів. У цілому Кримський ПЗ відіграє важливу роль в охороні мохоподібних півострова, охоплюючи на своїй території близько 56% усього видового багатства бріофлори Криму.
Authors and Affiliations
Л. Я. Партика, В. М. Вірченко
РОЛЬ ДЕНДРОФЛОРИ В ОПТИМІЗАЦІЇ ДОВКІЛЛЯ м. КАРЛІВКИ (ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ)
Досліджено видовий склад дендрофлори зелених насаджень м. Карлівка Полтавської області, зокрема внутрішньоміської групи, яка включає об’єкти озеленення, розташовані у межах забудови житлових і промислових кварталів, – тр...
ЯКІВЧАНСЬКИЙ ЛІС ЯК ОСЕРЕДОК ЗБЕРЕЖЕННЯ ЛІСОВОЇ ФІТОРІЗНОМАНІТНОСТІ В ПОЛТАВІ
У статті наведена ботанічна характеристика Яківчанського лісу – природного структурного елемента Полтавського міського парку – парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Охарактеризовано фітор...
ПАТРІАРХ БОТАНІЧНОЇ НАУКИ: до120-річчя від дня народження академіка Д.К. ЗЕРОВА
У вересневі дні2015 року наукова громада України відзначила120-річчя від дня народження нашого земляка– відомого вченого: ботаніка, бріолога, болотознавця, академіка АН України, заслуженого діяча наук...
СУЧАСНА КЛАСИФІКАЦІЙНА СХЕМА МОХОВОЇ РОСЛИННОСТІ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Підведено попередні підсумки класифікації мохової рослинності Лісостепу України за еколого-флористичною класифікацією на основі методу Браун- Бланке. Укладено класифікаційну схему мохової рослинності досліджуваного регіо...
НАУКОВІ ПЕРЕДУМОВИ ОСВОЄННЯ ПОРУШЕНИХ ЗЕМЕЛЬ
Висвітлено теоретичні аспекти проблеми освоєння порушених промисловістю земель у степовій зоні України. Розкриваються основні поняття і завдання сучасної екології, лісової біогеоценології, вчення про навколиш...