БУДІВНИЦТВО ВЕРХНЬО-ІНГУЛЕЦЬКОЇ І НИЖНЬО-ІНГУЛЕЦЬКОЇ СИСТЕМ ЗРОШУВАННЯ ПІВДНЯ УКРАЇНИ І ЗАКЛАДЕННЯ ПЕРСПЕКТИВ ГОСПОДАРСЬКОГО ОСВОЄННЯ ПІВДНЯ УКРАЇНИ І ПІВНІЧНИХ РАЙОНІВ КРИМУ (1950-1953 рр.)
Journal Title: Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету - Year 2017, Vol 49, Issue
Abstract
Після завершення Другої світової війни в СРСР розгортається нова хвиля “будівництв комунізму”, в результаті якої мало бути забезпечено відбудову індустрії й забезпечення ресурсної бази в європейській частині радянського Союзу на випадок війни. Таким “будівництвом комунізму” стає розпочате на підставі постанови Ради Міністрів СРСР і ЦК ВКП(б) від 20 вересня 1950 р. будівництво Каховської ГЕС і Південно-Українського і Північно-Кримського каналів та системи зрошування південних районів України і північних районів Криму. Протягом першого етапу реалізації проекту будівництва каналів безпосередньо будівництво системи зрошування було розпочато лише реалізацією проекту зведення Верхньо-Інгулецької і Нижньо-Інгулецької систем, які мали локальне значення. Будівництво цих локальних систем зрошування було свого роду “пробним проектом”, на основі реалізації якого мало бути відпрацьовано розбудову інших локальних систем зрошування в рамках масштабного “будівництва комунізму”. Також, на основі кадрового потенціалу, який мало бути підготовлено при будівництві й введенні в експлуатацію Верхньо-Інгулецької і Нижньо-Інгулецької систем зрошування передбачалось забезпечувати систему зрошування в решті південних районів України і північних районів Криму. Тобто, на цій локальній системі передбачалось відпрацювати механізми введення в експлуатацію всіх об‟єктів масштабного проекту. Тому керівництво УРСР надавало значної уваги будівництву цієї локальної системи зрошування. Будівництво Верхньо-Інгулецької і Нижньо-Інгулецької систем зрошування закладало передумови для соціально-економічної інтеграції Криму із Україною іще до включення Кримського півострова до УРСР.
Authors and Affiliations
Павло Вікторович, САЦЬКИЙ
Keywords
Related Articles
- EP ID EP433075
- DOI 10.26661/swfh-2017-49-004
- Views 47
- Downloads 0
НАРОДНА МЕДИЦИНА ЯК СКЛАДНИК ЕТНОКУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНЦІВ
Питання вивчення народних знань постає як одне з ключових завдань сучасної етнології. Це пов‘язано з тим, що вони несуть у собі ознаки національної і, одночасно, регіональної самобутності. Найбільш показовою у цьому зв‘я...
Формування комуністичної еліти Дніпропетровщини у 1920-х – на початку 1930-х років
У статті відображено соціально-економічні та адміністративно-територіальні перетворення, які відбувалися на Дніпропетровщині 1920-х – початку 1930-х років і сприяли посиленню місцевого керівництва. Висвітлена специфіка ф...
АНТИЧНА Й РАННЬОХРИСТИЯНСЬКА ФІЛОСОФСЬКА СПАДЩИНА ЯК СКЛАДНИК ІДЕЙНОЇ АРГУМЕНТАЦІЇ ІКОНОБОРЦІВ ТА ЗАХИСНИКІВ ІКОН
У статті проаналізовано вплив античної та ранньохристиянської філософської спадщини на формування складників ідейно-інтелектуальної аргументації іконоборців та захисників ікон. У дослідженні ставиться під сумнів тверджен...
Діяльність державних діячів Російської імперії у сфері фінансового управління в епоху «Великих реформ»
Стаття присвячена характеристиці основних ідей відомих державних діячів В.О. Татаринова та М.Х. Рейтерна щодо удосконалення системи фінансового управління. Їм довелося планувати, організовувати та впроваджувати суттєві з...
ЩОДЕННИКИ ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА ЯК ДЖЕРЕЛО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИТОКІВ УКРАЇНСЬКОГО ШІСТДЕСЯТНИЦТВА
У статті проведено джерелознавчий аналіз комплексу щоденникових записів Василя Андрійовича Симоненка (1935-1963), як одного з джерел особового походження історії українського шістдесятництва, досліджено їх історичну, інф...