Ціннісні структури як підгрунтя соціального пізнання та визначення якості вищої освіти
Journal Title: Мultiversum. Philosophical almanac - Year 2016, Vol 0, Issue 7
Abstract
Підгрунтя соціального пізнання загалом і соціального передбачення, зокрема, виступають цінності. Вони є складовими структур соціальної релевантності, зокрема складовими ціннісних структур, характерних для різних соціальних утворень. Передбачення процесів у сфері вищої освіти та її якості має базуватись на вивченні цінностей університетської спільноти. Феноменологічна соціологія пропонує ретельно розроблену концепцію структур соціальної релевантності. Шюц розглядає теорію системи релевантності як частину теорії вибіркової активності розуму. Він розрізняє тематичну, інтерпретативну та мотиваційну релевантонсті, кожна з яких, як ми доводимо, має ціннісне значення. Соціальне передбачення потребує свого не епістемологічного, але праксеологічного розв’язання. Вибір бажаного здійснюється індивідом у якості вибору із заданого, перед-даного, в рамках соціальної системи релевантності. Передбачення у сфері вищої освіти загалом і передбачення її якості зокрема якнайкраще відповідає характеристикам «кінцевої області значень» Шюца. Важливо усвідомлювати взаємопов’язаність систем індивідуальної та соціальної релевантності. Остання, завдяки, зокрема, механізму соціальної пам’яті, виступає щодо окремого індивіда як об’єктивна, апріорно задана. Якісно новий досвід не завжди надає продуктивні модифікації узвичаєних схем інтерпретації. Нерідко він призводить лише до руйнування існуючих схем, до створення віртуальної реальності, пропонуючи псевдо-системи релевантностей, тобто системи смислових зв’язків, які не лише не мають співвіднесення з реальною поведінкою людей, але й перешкоджають такій поведінці. Академічні цінності мають виростати з повсякденного досвіду учасників університетської спільноти: лише у такому разі вони здобувають шанси на втілення у майбутньому.
Authors and Affiliations
O. Romanenko
Принцип «подтвержденного диалога» как методологический принцип теологии общения
Исследуется принцип «подтвержденного диалога» как один наиболее существенных принципов теологии общения в ее диалогичном варианте. Обосновывается тринитарная основа этого принципа, его укорененность в парадигме пер...
Гуманістичний потенціал дистанційної освіти
Стаття присвячена актуальній проблемі гуманізації освіти, у контексті якої дослідницький інтерес автора викликає дистанційна освіта як об’єктивний феномен сучасної освітньої сфери. Метою є розкрити гуманістичний потенціа...
Дискурс свободы в украинских социокультурных реалиях государственно-церковных отношений
В статье исследуется дискурс свободы в украинских социокультурных реалиях государственно-церковных отношений. Анализируя проблему, автор выясняет, что факт, согласно которому каждый человек есть всегда кем-то большим, че...
Феноменологическая составляющая онтологии социальной реальности
Автор полагает, что в современной философии не существует единых понятий онтологии и бытия, а имеют место различные типы онтологических систем, в которых понятие бытия имеет различные интерпретации. Различия в интерпрета...
Образи та метафори соціальності у філософії
У статті досліджується місце метафор у філософії, зокрема метафор соціальності. Метою статті є аналіз зміни метафорики суспільства, а відповідно і смислів метафоричного поля соціальності. Показано, що одночасно зі зміною...