Cultural and Historical Contexts for the Development of Coinonious Sociality
Journal Title: Мultiversum. Philosophical almanac - Year 2018, Vol 0, Issue 3
Abstract
The formation and development of the tradition of the Christian coinonia-community as a dialogical form of collectivity, from the time of the first centuries of Christianity to the time of modern times, is researched. It has been proved that the coinonious type of sociality, formed during the times of eschatological Christianity, based on direct, not alienated communication in the modes of «apprenticeship» and «brotherhood». With the transformations of the Christian community and the transformation of Christianity into state religion, the dialogue between the church and the state became more intensified. The Christian community became an object of influence and paternalistic care on the part of the identified communicating parties. The status of the Orthodox community, which acquired topological and organizational connotations, gradually formalized: first, due to its urban location; then with belonging to a certain temple as a community center. That fact marked the gradual transition from the community-coinonia to the modern model – the community-parish. More precisely, taking into account not only the parish, but also the level of the bishopric community – the community of ecclesia. What also became the reason for the semantic «drift» – from the co-existence of the Christian community as a fraternity toward its topological (that is attached to a certain place) or organizational (that is attached to the organization) functioning. The Reformation united the Christian social tradition with a new capitalist reality. The reformist movement of the sixteenth century, becoming a rebellion against clericalism and hierarchical tyranny, formed a new consensus between the clergy and the community, trying to reproduce the original pattern of the community-coinonia. Subsequently, the processes of adaptation of the Protestant churches to the modern conditions – in dialogue with both the state and civil society – took place.
Authors and Affiliations
Nataliya Ishchuk
Keywords
Related Articles
- EP ID EP661384
- DOI -
- Views 181
- Downloads 0
Философский анализ проблем социальной адаптации и дезадаптации семей, воспитывающих особого ребенка
В статье проанализированы научные подходы и современные исследования проблемы социальной адаптации и дезадаптации. С философской точки зрения рассматривается взаимосвязь процессов адаптации и дезадаптации родителей в вос...
Модерні версії теорії суспільної угоди: незавершений проект?
У статті окреслено сутність розуміння модерною філософією ідеї суспільної угоди як нового принципу регуляції людського буття, що виконує роль засадничої легітимації суспільних відносин. Автор доводить, що модерний контра...
«Драма» людської особистості у філософії Ю.Тішнера
Особливе місце у філософії Ю.Тішнера займали роздуми про людину. Тішнерівська філософія людини, яка являє собою постійний пошук правди про людину, пройшла кілька фаз. Перший період характеризувався великим впливом феноме...
Дґ’яна: трансформація розуміння медитації від Риґве- ди до упанішад
У статті здійснюється аналіз терміна «дґ’яна». Висвітлюються зміни, як зазнавало дане поняття в період «Ріґведи» та упанішад. Проаналізовано п’ятнадцять уривків з різних текстів, де названий термін вживається. У висновка...
Some aspects of the interpretation of Nietzsche's ideas by Gilles Deleuze in order to deprecate of thinking of Hegelianism and the phenomenological doctrine
The article researches the main ideas of the reception of Nietzsche's philosophy by Gilles Deleuze in his earlier works, Nietzsche and Philosophy (1962) and Nietzsche (1965), and observes the motives of Deleuze's appeal...