Діяльність Аджамської дослідної станції в контексті організації наукового забезпечення північного Степу України (1912-1932 рр.)
Journal Title: Історія науки і техніки: Збірник наукових праць Державного університету інфраструктури та технологій - Year 2018, Vol 8, Issue 2
Abstract
У процесі досліджень визначено, що однією з головних передумов становлення сільськогосподарського дослідництва в північній частині Херсонської губернії було вирішення питання поліпшення використання земель, обумовленого безконтрольним розорюванням цілини та недотриманням сівозмін, що впливало на зниження родючості чорнозему. Серед головних завдань Аджамської дослідної станції, що започаткувала свою діяльність у 1912 році. був пошук кращих методів культури рільництва в умовах північної частини Херсонської губернії. Дане завдання вирішувалося шляхом вивчення впливу чистих та зайнятих парів на формування урожайності зернових та кормових культур та обґрунтування оптимальних строків сівби, норм висіву та внесення різних доз органічних та мінеральних добрив. Встановлено, що відмінними особливостями діяльності Аджамської дослідної станції від аналогічних дослідницьких установ України були: вузькоспеціалізований напрямок досліджень; невелика чисельність наукових підрозділів та працівників; розташування зони північного Степу України на межі кількох крупних губерній (Херсонська, Київська, Катеринославська, Полтавська, Подільська), що в першій третині XX ст. обумовлювало часті зміни адміністративного підпорядкування. Наукова діяльність Аджамської дослідної станції ґрунтувалася на вивченні впливу на врожайність озимих, ярих та кормових культур різних попередників, методів та строків посіву, системи догляду за посівами, сортового асортименту сільськогосподарських культур. Крім цього, проводилися дослідження із застосування в посівах органічних та мінеральних добрив, вивчався ряд маловідомих та малопоширеними рослин, здійснювалося випробування сільськогосподарських машин та обладнання, зокрема тих, що вироблялися Єлисаветградським заводом братів Ельворті. Головними висновками відділу рільництва, зробленими за результатами проведених досліджень у 1912-1931 рр. стало ствердження про те, що чистий пар є найкращим засобом підвищення врожайності озимих зернових культур, при тому, що глибина пару не має істотного значення для посіву озимих культур, а органічне добриво – потужний засіб підвищення врожайності с.-г. культур. Розповсюдження та популяризація результатів наукових досліджень відділом застосування Аджамської дослідної станції було одним із перших кроків на шляху переведення сільського господарства регіону на наукове забезпечення.
Authors and Affiliations
G. Tomashina
Keywords
Related Articles
- EP ID EP429076
- DOI 10.32703/2415-7422-2018-8-2(13)-545-559
- Views 125
- Downloads 0
Внесок функціональних морфологів у розвиток медицини (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)
Історико-науковий аналіз еволюційної морфології є надзвичайно важливим для осмислення сучасних проблем її розвитку. Вивчення морфології тварин є однією з підстав усіх досліджень макроеволюції й філогенії, а відтак і зага...
Public and scientific-research activity of the professor V.Ye. Timonov
The article highlights the social, scientific, organizational and practical activities of Vsevolod Yevhenovych Timonov – a well-known railway engineer, hydraulic engineer, railway worker and constructor of ports and wate...
History of formation of positive psychotherapy, as a direction of psychology (second half of XX – early XXI centuries)
For the modern historical science, the actual task is to study the history of the becoming of new directions of social and humanitarian sciences, in particular in the field of psychology. The article is devoted to the an...
Вклад Верхняцкой опытно-селекционной станции в развитие сельскохозяйственной науки и исследовательского дела в первой половине ХХ века
На основе историко-научного анализа отражены основные достижения Верхняцкой опытно-селекционной станции (ныне Черкасская государственная сельскохозяйственная опытная станция ННЦ «Институт земледелия НААН Украины») в перв...
The contribution of functional morphologists to the development of medicine (the end of the XIX – the beginning of the XX centuries)
Historical and scientific analysis of evolutionary morphology is extremely important for modern problems understanding of its development. The study of the morphology of animals is one of the bases of all studies of macr...