До проблеми літочислення міста Дніпро

Apply

До проблеми літочислення міста Дніпро

Journal Title: Придніпров’я: історико-краєзнавчі дослідження - Year 2017, Vol 15, Issue

Abstract

На основі білінійної та поліцентричної концепції урбогенезису міста Дніпра, яка ґрунтується на новітніх досягненнях дніпровських археологів та істориків, автор актуалізував проблему літочислення сучасного мегаполісу і запропонував передатування його початку. Автор показав, що перший, пізньосередньовічний, етап урбогенезису міста Дніпра є підстави пов'язувати з українським козацьким містечком Стара Самарь, яке вже в ХVІ ст. являло собою пізньосередньовічний населений пункт зі своєю адміністрацією, соціально-економічним та духовно-культурним життям. За точку відліку літочислення містечка взято 1524 р., на основі чітко датованої товарної пломби, а також вираженого культурного шару широкого історичного періоду, у якому представлено речі військового призначення, нумізматичні та сфрагістичні знахідки, господарчі та побутові речі, кахлі, посуд, прикраси й деталі одягу, культові речі. Більшість зазначених масових артефактів цих груп датовано ХVІІ–ХVІІІ ст., але є непоодинокі вкраплення й ХVІ ст., тобто пізньосередньовічного періоду нашого міста. Наголошено, що передатування міста Дніпра має не тільки наукове, а й суспільно-політичне значення, оскільки утверджує думку про його українські козацькі витоки, спростовує історичні міфологеми про "культурно-цивілізаційні місії" інших народів–націй в нашому краї.

Authors and Affiliations

Serhii Svitlenko

Keywords

Стара Самарь Пізньосередньовічне українське козацьке містечко Богородицька – Новобогородицька фортеця Новий Кодак Ранньомодерне українське місто Катеринослав Кільченський Катеринослав ІІ Дніпровський Урбогенезис

EP ID EP343453
DOI -
Views 142
Downloads 0