ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛОКА КІЗ НА СУБКЛІНІЧНИЙ МАСТИТ

Apply

ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛОКА КІЗ НА СУБКЛІНІЧНИЙ МАСТИТ

Journal Title: Theoretical and Applied Veterinary Medicine - Year 2018, Vol 6, Issue 3

Abstract

Проведено діагностику субклінічного маститу кіз і порівняння різних методів визначення кількості соматичних клітин у козиному молоці. Двічі на субклінічний мастит досліджено стадо кіз альпійської, англо-нубійської, німецької білої та місцевої порід: восени 83 дійні кози, навесні – 144 тварини. Перші порції молока досліджували мастидиновою пробою та каліфорнійським маститним тестом у господарстві. Лабораторні дослідження виконували в лабораторії гігієни харчової продукції кафедри паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи Дніпровського державного аграрно-економічного університету. Проведено пробу відстоювання, визначення кількості соматичних клітин у молоці за допомогою приладу «Соматос» загальноприйнятими методами. Виготовляли мазки молока та забарвлювали за Май-Грюнвальдом, після чого визначали кількість соматичних клітин під мікроскопом. За результатами бактеріологічного дослідження молока на збудники маститу восени виділено Staphylococcus aureus. За півроку кількість кіз, хворих на субклінічний мастит, знизилася з 12% до 8 %, чому сприяв посилений контроль здоров’я вимені тварин і своєчасне його лікування в господарстві. Під час дослідження виявлено, що в пробі з мастидином реакція відбувається краще, ніж у каліфорнійському маститному тесті, за рахунок утворення щільнішого згустку. Із проб молока, позитивних або сумнівних за мастидиновою пробою, виявили 29% проб, які відповідали вимогам ДСТУ 7006:2009 для козиного молока другого ґатунку за допомогою віскозиметричного методу і проби відстоювання. Але за арбітражним методом (пряма мікроскопія) кількість соматичних клітин не відповідала вимогам ДСТУ в усіх пробах. Точну кількість соматичних клітин у козиному молоці потрібно встановлювати тільки шляхом підрахунку прямим мікроскопічним методом або з використанням флуорооптоелектронних лічильників. У пробах молока, де відмічена найбільша кількість соматичних клітин за підрахунку в мазках (> 20 млн/см3), за допомогою приладу «Соматос» визначено лише 2 818 ± 956 тис./см3, що доводить точність арбітражного методу. Для постійного отримання молока з низькою кількістю соматичних клітин віскозиметричним методом (< 600 тис./см3) з метою виготовлення високоякісного сиру господарству рекомендовано постійне оновлення стада дійних кіз, оскільки найнижчу кількість соматичних клітин у молоці мають кози першої лактації (первістки).

Authors and Affiliations

N. Zazharska, S. O. Rosenko

Keywords

козине молоко; соматичні клітини; мастидинова проба; каліфорнійський тест; віскозиметричний метод; мазки молока

МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ВИСХІДНОГО СИНДРОМУ В СОБАК

Встановлено особливості клінічного перебігу та визначено ефективність запропонованих схем комплексної терапії за хребетно-спинномозкових травм у собак. Алгоритм комплексного лікування включає введення глюкокортикостероїд...

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ГУМОРАЛЬНОГО ІМУНІТЕТУ ЗА ПЕРОРАЛЬНОЇ ТА ПАРЕНТЕРАЛЬНОЇ ІМУНОПРОФІЛАКТИКИ ЕПІДЕМІЧНОЇ ДІАРЕЇ СВИНЕЙ

Дослідження проведені на базі Науково-дослідного центру біобезпеки та екологічного контролю ресурсів агропромислового комплексу Дніпровського державного аграрно-економічного університету. Для дослідження було сформовано...

EP ID EP480154
DOI 10.32819/2018.63010
Views 257
Downloads 0