Дослідження вмісту інтерлейкіну‑17А у хворих на алергодерматози та його динаміка в ході лікування

Journal Title: Дерматологія та венерологія - Year 2018, Vol 3, Issue 3

Abstract

У статті наведено дослідження і аналіз вмісту інтерлейкіну‑17А у крові хворих на алергодерматози у порівнянні з практично здоровими людьми. Матеріали та методи. У дослідження увійшли 108 хворих на алергодерматози, у тому числі 33 хворих на атопічний дерматит, 39 хворих на справжню і 36 хворих на мікробну екзему. Контрольну групу становили 23 практично здорові особи, у яких рівень інтерлейкіну‑17А становив у середньому (13,0±8,9) пг/мл. Результати. У хворих на атопічний дерматит рівень інтерлейкіну‑17А становив у середньому (101,2±55,1) пг/мл, у хворих на справжню екзему – (91,5±53,0) пг/мл, у хворих на мікробну екзему – (98,9±42,3) пг/мл. Незалежно від діагнозу у хворих на алергодерматози вміст інтерлейкіну‑17А у середньому був достовірно більшим, ніж у контрольній групі. Найбільші значення відмічені у хворих на атопічний дерматит, дещо менші – у хворих на мікробну та справжню екзему. Було виявлено пряму залежність вмісту інтерлейкіну‑17А від тяжкості захворювання: у хворих на атопічний дерматит – rP = 0,750 (p < 0,001), у хворих на справжню екзему – rP = 0,495 (p < 0,001), у хворих на мікробну екзему – rP = 0,647 (p < 0,001). Слід зазначити, що ступінчаста сорбційна терапія сприяє більш значному зниженню збільшеного рівня інтерлейкіну‑17A, особливо у хворих на атопічний дерматит та мікробну екзему. Це свідчить про доцільність сорбційної терапії у хворих на алергодерматози не тільки при наявності патології травного тракту, а й за наявності значно збільшеного рівня інтерлейкіну‑17A. Висновки. У хворих на алергодерматози під час загострення захворювання спостерігається значне збільшення вмісту інтерлейкіну‑17А в сироватці крові. Це збільшення має сильну пряму кореляцію з тяжкістю перебігу захворювання, що свідчить про важливість імунного механізму в патогенезі захворювання та ролі прозапальних цитокінів.

Authors and Affiliations

В. Ю. Мангушева

Keywords

Related Articles

Стан ендогенних антимікробних пептидів у хворих на вугрову хворобу

Метою дослідження стало визначення вмісту в крові хворих на вугрову хворобу альфа-дефензинів та з’ясування вливу їх функціонального стану на перебіг захворювання. Об’єкт дослідження: вугрова хвороба. Методи дослідження:...

КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ГІПЕРГОМОЦИСТЕЇНЕМІЇ У ХВОРИХ НА ПСОРІАЗ

Наведено результати дослідження рівня загального гомоцистеїну сироватки крові 32 хворих на звичайний псоріаз. Визначено підвищення вмісту гомоцистеїну крові, установлено частоту і ступінь гіпергомоцистеїнемії, залежність...

Лечение больных крупнобляшечным псориазом методом электрофореза аутоплазмы крови

Псориаз является наиболее распространенным хроническим заболеванием кожи, которым страдают от 1 до 5% всех жите- лей планеты. Лечение псориаза является сложной задачей со многими неизвестными. Авторами разработана и клин...

ПРОГРЕССИРУЮЩИЙ МАКУЛЯРНЫЙ ГИПОМЕЛАНОЗ: КЛИНИЧЕСКИЙ СЛУЧАЙ

Статья представляет собой описание собственного клинического наблюдения прогрессирующего макулярного гипомеланоза, основанное на обзоре современной научно-медицинской литературы.

СОСТОЯНИЕ МИКРОБИОЦЕНОЗА ВЛАГАЛИЩА ПРИ УРОГЕНИТАЛЬНЫХ ЗАБОЛЕВАНИЯХ, АССОЦИИРОВАННЫХ С UREAPLASMA SPP.

Изучен микробиоценоз влагалища у 67 женщины репродуктивного возраста с урогенитальным уреаплазмозом. При наличии клинических проявлений заболевания на фоне высоких титров Ureaplasma spp. выявлено достоверное снижение тит...

Download PDF file
  • EP ID EP437437
  • DOI -
  • Views 99
  • Downloads 0

How To Cite

В. Ю. Мангушева (2018). Дослідження вмісту інтерлейкіну‑17А у хворих на алергодерматози та його динаміка в ході лікування. Дерматологія та венерологія, 3(3), 17-21. https://europub.co.uk/articles/-A-437437