Ефективність нестероїдних протизапальних препаратів при лікуванні синдрому хронічного тазового болю
Journal Title: Репродуктивная Эндокринология - Year 2018, Vol 0, Issue 42
Abstract
<p>Доказова медицина – це підхід до медичної практики, при якому рішення щодо призначення лікувальних, діагностичних чи профілактичних заходів базується на виявлених доказах їхньої ефективності та безпечності.</p><p>Мета дослідження. Оцінка ефективності та безпечності застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) при лікуванні хронічного тазового болю в жінок репродуктивного віку.</p><p>Матеріали та методи. Під спостереженням перебувала 101 жінка репродуктивного віку з синдромом хронічного тазового болю на тлі хронічних запальних процесів</p><p>органів малого таза. Пацієнтки в залежності від отриманого лікування випадковим способом були розділені на дві групи: у першій групі (n = 54) проводилась комплексна антибактеріальна терапія у поєднанні з антиагрегантами, антигіпоксантами, анальгетиками; у другій групі (n = 47) – комплексна антибактеріальна терапія у поєднанні з антиагрегантами, антигіпоксантами та НПЗП (Діклосейф®, ректальні супозиторії диклофенаку натрію 100 мг). Критерієм виключення була наявність у пацієнтки ендометріозу. При включенні пацієнток у дослідження та через 6 місяців після завершення лікування проводилось анкетування для визначення наявності больового синдрому, психологічного статусу та якості життя.</p><p>Результати. Відмічена позитивна динаміка кількісної та якісної характеристики больового синдрому, а також динаміки його інтенсивності в результаті консервативного лікування протягом 6 місяців у 2 групі. Також у 2 групі відмічені статистично достовірні дані зменшення депресії та особистісної тривожності на відміну від показників 1 групи.</p><p>Результати анкетування пацієнток 2 групи після лікування свідчать про покращення всіх компонентів фізичного здоров’я. Статистично значущі відмінності від показників 1 групи отримані за шкалою впливу болю на щоденну активність. Крім того, після лікування в пацієнток 2 групи відмічені статистично значущі зміни психічного здоров’я та всіх його складових.</p><p>Висновок. Патогенетично обґрунтоване використання НПЗП (Діклосейф®, ректальні супозиторії диклофенаку натрію 100 мг) у комплексному лікуванні пацієнток із СХТБ дозволяє досягти значного покращення показників якості життя за рахунок корекції больового синдрому.</p>
Authors and Affiliations
Т. Романенко, О. Суліменко
Keywords
Related Articles
- EP ID EP540360
- DOI 10.18370/2309-4117.2018.42.82-86
- Views 135
- Downloads 0
Комбинированные оральные контрацептивы: оптимальный комплекс обследования
<p>Комбинированные оральные контрацептивы (КОК) – эффективные препараты контрацепции и лечения репродуктивных нарушений при синдроме поликистозных яичников (СПКЯ). Рекомендация использования КОК согласно руководству ВОЗ...
Особливості клімактеричного синдрому в жінок із ендометріозом
<p>Для пацієнток із ендометріозом, питома вага якого складає близько 50% серед жінок перименопаузального віку, проблема клімактеричного синдрому (КС) є надзвичайно актуальною. Саме в цієї категорії жінок процеси дезадапт...
Субфертильность: философия и методология проблемы. Часть І
<p>Обзорно-философская работа посвящена проблеме субфертильности. Низкая плодовитость части людей, которые находятся в пределах плодородной популяции – одна из наиболее актуальных социальных и медицинских проблем совреме...
Рання діагностика прееклампсії шляхом динамічного моніторингу серцевого ритму вагітних
<p>Згідно з даними ВООЗ, 2–8% жінок,які чекають дитину, знаходяться під ризиком прееклампсії – патології, яка є однією з основних причин смертності серед вагітних. Серед основних факторів ризику виділяють підвищений арте...
Лабораторна оцінка ризиків розвитку злоякісних новоутворень молочної залози та яєчників
<p>У більшості випадків онкологічні захворювання є спадковими: для раку молочної залози – 5–10% і для раку яєчників – 10–17%, і пов’язані з носійством мутацій в певних генах, отриманих від одного з батьків. Генетичне тес...