Ефективність нестероїдних протизапальних препаратів при лікуванні синдрому хронічного тазового болю
Journal Title: Репродуктивная Эндокринология - Year 2018, Vol 0, Issue 42
Abstract
<p>Доказова медицина – це підхід до медичної практики, при якому рішення щодо призначення лікувальних, діагностичних чи профілактичних заходів базується на виявлених доказах їхньої ефективності та безпечності.</p><p>Мета дослідження. Оцінка ефективності та безпечності застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) при лікуванні хронічного тазового болю в жінок репродуктивного віку.</p><p>Матеріали та методи. Під спостереженням перебувала 101 жінка репродуктивного віку з синдромом хронічного тазового болю на тлі хронічних запальних процесів</p><p>органів малого таза. Пацієнтки в залежності від отриманого лікування випадковим способом були розділені на дві групи: у першій групі (n = 54) проводилась комплексна антибактеріальна терапія у поєднанні з антиагрегантами, антигіпоксантами, анальгетиками; у другій групі (n = 47) – комплексна антибактеріальна терапія у поєднанні з антиагрегантами, антигіпоксантами та НПЗП (Діклосейф®, ректальні супозиторії диклофенаку натрію 100 мг). Критерієм виключення була наявність у пацієнтки ендометріозу. При включенні пацієнток у дослідження та через 6 місяців після завершення лікування проводилось анкетування для визначення наявності больового синдрому, психологічного статусу та якості життя.</p><p>Результати. Відмічена позитивна динаміка кількісної та якісної характеристики больового синдрому, а також динаміки його інтенсивності в результаті консервативного лікування протягом 6 місяців у 2 групі. Також у 2 групі відмічені статистично достовірні дані зменшення депресії та особистісної тривожності на відміну від показників 1 групи.</p><p>Результати анкетування пацієнток 2 групи після лікування свідчать про покращення всіх компонентів фізичного здоров’я. Статистично значущі відмінності від показників 1 групи отримані за шкалою впливу болю на щоденну активність. Крім того, після лікування в пацієнток 2 групи відмічені статистично значущі зміни психічного здоров’я та всіх його складових.</p><p>Висновок. Патогенетично обґрунтоване використання НПЗП (Діклосейф®, ректальні супозиторії диклофенаку натрію 100 мг) у комплексному лікуванні пацієнток із СХТБ дозволяє досягти значного покращення показників якості життя за рахунок корекції больового синдрому.</p>
Authors and Affiliations
Т. Романенко, О. Суліменко
Казуїстичні випадки міграції внутрішньоматкової спіралі
<p>Метою даної статті стало надання інформації щодо поодиноких випадків міграції внутрішньоматкових контрацептивів (ВМК), знайомство з якими буде корисним у медичній практиці.</p><p>При аналізі медичної літератури, пов’я...
Особливості соматичного статусу та клінічної характеристики раку молочної залози в жінок у період постменопаузи
<p>Рак молочної залози (РМЗ) є однією з найбільш актуальних як медичних, так і соціальних проблем. В Україні з 1995 року до теперішнього часу РМЗ займає перше рангове місце в структурі онкологічної захворюваності і смерт...
Можливості негормональної терапії лейоміоми матки в жінок репродуктивного віку
<p>Актуальність проблеми лейоміоми матки (ЛМ) пов’язана з високою частотою захворюваності та постійною тенденцією до її збільшення, омолодженням патології та несприятливим впливом на можливість реалізації репродуктивної...
Прогнозування розвитку важких форм ендометріозу в жінок репродуктивного віку
<p>У статті описується алгоритм прогнозу розвитку важких форм ендометріозу та математична модель прогнозування важкості цієї патології, використовувані задля виділення груп ризику і своєчасного проведення профілактичних...
Дофамінергічні препарати для профілактики порушень менструальної функції в дівчат із автоімунним тиреоїдитом
<p>У дівчат-підлітків на тлі автоімунного тиреоїдиту навіть у стані еутиреозу відзначаються порушення в роботі гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи за рахунок підвищення рівня пролактину, лютеїнізуючого гормону, кор...