Екологічний аналіз стану фауністичного комплексу західного регіону України

Abstract

У статті наведені результати досліджень щодо екологічного стану фауністичного комплексу на території західного регіону України. Тваринний світ цього регіону відмінний від інших зон. Різноманітність ландшафтів визначає розмаїття тваринного світу досліджуваного регіону. Українські Карпати є одним із останніх куточків в Європі, де зберігається життєздатність популяцій крупних хижаків. Встановлено, що ендеміками західного регіону України є: білка карпатська, тритон карпатський, саламандра плямиста, беркут, а найбільш рідкісними – зубр, ведмідь бурий, рись, беркут, орлан-білохвіст, хохуля звичайна, ховpах європейський, кiт лiсовий, шулiка pудий, виpезуб. Популяція бурого ведмедя в українських Карпатах становить приблизно 150–200, популяція рисі – 350–400 особин. В Україні залишилось близько 300 особин зубрів, 33 особини живе на території НПП «Сколівські Бескиди». Також тут можна зустріти благородного оленя, косулю, вовка, лося, зайця, білку, диких котів і свиней, хом’яка, польову мишу. Нутрія, норка, сріблясто-чорна лисиця, ондатра, кам'яна куниця, борсук були привезені здалеку, проте вони добре акліматизувалися в даних умовах. Завдяки сприятливим умовам для гніздування, міграції та зимівлі Карпати стали домівкою для значної кількості різ-номанітних видів птахів. Загалом понад 300 видів зустрічається на Закарпатті. Основними представниками пташиного світу є: беркут і чорний дятел, орел-падальник, чорний гриф, орлан-білохвіст, горобець, синиця, сова, чайка, куріпка. На території українських Карпат гніздиться 10–15 пар беркута. На ріках та озерах живуть качки, гуси, лебеді, чаплі та журавлі. Річки, озера і штучні водойми західного регіону України населяють окунь, лящ, судак, щука, карась, сазан, короп, осетр і форель. Світ рептилій складається з гадюк, вужів і ящерок. Плямиста саламандра і три види тритонів занесені до Червоної книги України. Встановлено, що найбільше червонокнижних видів тварин зустрічається у Закарпатській області – 168, а найменше – у Рівненській – 85 видів. Визначено, що найбільший вплив на фауну досліджуваного регіону чинять браконьєрство, господарська та рекреаційна діяльність.

Authors and Affiliations

В. В. Снітинський, Н. В. Качмар, О. Т. Мазурак, Ю. В. Жиліщич

Keywords

Related Articles

Epidemiological studies towards cattle babesiosis – tick–borne disease

Cattle babesiosis is a dangerous and economically important tick–borne disease caused by hemoprotozoan parasites of the genus Babesia. The vector of the disease are ticks from Ixodidae family. Symptoms of disease are fev...

Гістологічні зміни в котів за хламідіозу

У статті наведено результати вивчення гістологічних змін в органах і тканинах котів за хламідійної інфекції. Прове-дено гістопатологічне дослідження зразків матеріалу, відібраного від трупів котів (n = 8) різних порід в...

Морфогенез сліпокишкових дивертикулів качок віком 150–240 діб

За сучасними даними, до складу імунної системи відносять центральні та периферичні органи імуногенезу. До останніх належить і лімфоїдна тканина, асоційована зі слизовими оболонками травного каналу. Серед органів травного...

Показники фагоцитозу псевдоеозинофілів крові у курчат-бройлерів за дії препарату БПС-44 та дріжджів Saccharomyces cerevisiae

Мета досліджень полягала у з’ясуванні впливу згодовування курчатам-бройлерам у складі комбікорму препарату БПС-44 та різної кількості дріжджів Saccharomyces cerevisiae на клітинну ланку неспецифічної резистентності орган...

Холестерин: за і проти

У статті показано значення холестерину як невід’ємної складової кожної клітини організму людини та його роль у здійсненні процесу синтезу, а також вихідної речовини для чоловічих та жіночих статевих гормонів, жовчних кис...

Download PDF file
  • EP ID EP179369
  • DOI 10.15421/nvlvet7423
  • Views 79
  • Downloads 0

How To Cite

В. В. Снітинський, Н. В. Качмар, О. Т. Мазурак, Ю. В. Жиліщич (2017). Екологічний аналіз стану фауністичного комплексу західного регіону України. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, 19(74), 103-106. https://europub.co.uk/articles/-A-179369