Екологічний аналіз стану фауністичного комплексу західного регіону України

Abstract

У статті наведені результати досліджень щодо екологічного стану фауністичного комплексу на території західного регіону України. Тваринний світ цього регіону відмінний від інших зон. Різноманітність ландшафтів визначає розмаїття тваринного світу досліджуваного регіону. Українські Карпати є одним із останніх куточків в Європі, де зберігається життєздатність популяцій крупних хижаків. Встановлено, що ендеміками західного регіону України є: білка карпатська, тритон карпатський, саламандра плямиста, беркут, а найбільш рідкісними – зубр, ведмідь бурий, рись, беркут, орлан-білохвіст, хохуля звичайна, ховpах європейський, кiт лiсовий, шулiка pудий, виpезуб. Популяція бурого ведмедя в українських Карпатах становить приблизно 150–200, популяція рисі – 350–400 особин. В Україні залишилось близько 300 особин зубрів, 33 особини живе на території НПП «Сколівські Бескиди». Також тут можна зустріти благородного оленя, косулю, вовка, лося, зайця, білку, диких котів і свиней, хом’яка, польову мишу. Нутрія, норка, сріблясто-чорна лисиця, ондатра, кам'яна куниця, борсук були привезені здалеку, проте вони добре акліматизувалися в даних умовах. Завдяки сприятливим умовам для гніздування, міграції та зимівлі Карпати стали домівкою для значної кількості різ-номанітних видів птахів. Загалом понад 300 видів зустрічається на Закарпатті. Основними представниками пташиного світу є: беркут і чорний дятел, орел-падальник, чорний гриф, орлан-білохвіст, горобець, синиця, сова, чайка, куріпка. На території українських Карпат гніздиться 10–15 пар беркута. На ріках та озерах живуть качки, гуси, лебеді, чаплі та журавлі. Річки, озера і штучні водойми західного регіону України населяють окунь, лящ, судак, щука, карась, сазан, короп, осетр і форель. Світ рептилій складається з гадюк, вужів і ящерок. Плямиста саламандра і три види тритонів занесені до Червоної книги України. Встановлено, що найбільше червонокнижних видів тварин зустрічається у Закарпатській області – 168, а найменше – у Рівненській – 85 видів. Визначено, що найбільший вплив на фауну досліджуваного регіону чинять браконьєрство, господарська та рекреаційна діяльність.

Authors and Affiliations

В. В. Снітинський, Н. В. Качмар, О. Т. Мазурак, Ю. В. Жиліщич

Keywords

Related Articles

Фіскальні важелі в системі антикризового управління

Розглянуто негативний вплив “тіньової” заробітної плати у захисті прав найманих працівників. Якщо не вжити заходів сьо-годні, через певний час ці люди отримають мінімальні пенсії. Наведено показники неоформленої праці по...

Різноманіття гельмінтофауни ссавців в умовах зоопарків

Вивчення фауни паразитів, їхньої циркуляції в умовах біоценозів є важливим для систематичного прогнозування епізоотологіч-ної ситуації щодо інвазійних хвороб на певних природно-географічних територіях. Дослідження різном...

Обмін електролітів у спортивних коней за навантаження

У статті подані результати досліджень вмісту електролітів у крові спортивних коней до та після фізичного наван-таження. Дослідження проведено на 50 конях української верхової, ганноверської та вестфальської порід. У кон...

Виробництво м’ясних сиров’ялених снеків: перспективи та конкуренто-спроможність

У статті наведені результати дослідження споживчих очікувань на прикладі “еталонного” зразка м’ясних сиров’ялених сне-ків. Харчування – один із найголовніших факторів, що визначають здоров’я людини. В останні роки спост...

Роздільне визначення амплітуди теплових коливань катіона і аніона в кристалічній гратці типу NaCl

Розглядається доцільність роздільного експериментального визначення середньоквадратичного динамічного зміщення (СКДЗ) атомів (іонів) кристалічної гратки рентгенівським методом. Від величини СКДЗ залежить значення рухли...

Download PDF file
  • EP ID EP179369
  • DOI 10.15421/nvlvet7423
  • Views 91
  • Downloads 0

How To Cite

В. В. Снітинський, Н. В. Качмар, О. Т. Мазурак, Ю. В. Жиліщич (2017). Екологічний аналіз стану фауністичного комплексу західного регіону України. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, 19(74), 103-106. https://europub.co.uk/articles/-A-179369