ЕКСПОРТНА СТРАТЕГІЯ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ОСНОВА ДІЯЛЬНОСТІ НА МІЖНАРОДНОМУ РИНКУ

Abstract

У статті досліджується поняття експортної стратегії підприємства та її роль у його діяльності на міжнародному ринку. На основі дослідження теоретичних підходів визначено поняття «стратегія». Серед головних завдань у створенні і реалізації експортної стратегії фірми виокремлено: формування стратегічних напрямів розвитку експортної діяльності компанії; перетворення загальних цілей у конкретні напрями роботи; успішна реалізація обраного плану для досягнення бажаних результатів; ефективна реалізація обраної стратегії; оцінювання результатів втілення стратегії, аналіз ситуації на зовнішньому ринку, внесення коректив у довгострокові цілі, стратегію або в її втілення. На основі визначення мети стратегії було визначено вимоги щодо її побудови: однозначність формулювання та зрозумілість; наявність визначеного терміну виконання; мотивація дій виконавця; сумісність із загальними цілями організації і групи виконавців; формалізованість. Проведено демаркаційну лінію між поняттями стратегія і тактика, яка визначає, що на відміну від тактики (короткострокових планів), стратегія фірми на зовнішньому ринку діє протягом декількох планових періодів. Визначено, що при побудові стратегії необхідно опиратися на гіпотези стратегічного менеджменту: гіпотеза випадковості; гіпотеза про залежність від зовнішнього середовища; гіпотеза про власність; гіпотеза про стратегію, здатність і діяльність; гіпотеза про багатоелементність; гіпотеза про збалансованість. Здійснено класифікацію стратегій, які є основою експортної діяльності підприємства: стратегія інтернаціоналізації, стратегія диверсифікації, стратегія сегментації, стратегія глибокого проникнення, стратегія розвитку ринку, стратегія розробки товару, цінова стратегія експорту, комунікаційна стратегія, стратегії формування попиту, стратегія стимулювання збуту. Обґрунтовано, що ефективна експортна стратегія має будуватися на основі визначення пріоритетів, а саме конкретних галузей економіки, продукція яких користується попитом на певних географічних територіях. Визначено, що важливим є створення спеціальної експортної інфраструктури, головною складовою якої має бути ефективна кредитна політика, державний протекціонізм, валютне регулювання, система страхування ризиків тощо.

Authors and Affiliations

А. В. Переверзєва, К. С. Мала

Keywords

Related Articles

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ РИНКУ ЕКОСИСТЕМНИХ ПОСЛУГ У ЛІСОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ

У статті визначено сутність поняття екосистемних послуг та проаналізовано сутність ринку екосистемних послуг. Поглиблено теоретико-методологічні засади формування та розвитку екосистемних послуг й запропоновано заходи до...

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ

У статті акцентується увага на тому, що на сучасному етапі досить гостро постає нагальна потреба у формуванні новітньої стратегії реформування державної служби в Україні в умовах європейської інтеграції, її розгляд у вза...

ФОРМИРОВАНИЕ НОВОЙ МОДЕЛИ ЭКОНОМИЧЕСКОГО РОСТА В КАЗАХСТАНЕ

К настоящему времени в Казахстане сформировалась экспортно-сырьевая модель экономического роста, в основе которой лежит доминирующее развитие добывающего сектора экономики. При преимущественном формировании ВВП за счет в...

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ В УМОВАХ ДІЯЛЬНОСТІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ

Розглянуто сучасні проблеми щодо мотивації персоналу. Незважаючи на те, що в сучасному суспільстві особливу увагу приділено матеріальному аспекту винагороди праці, нематеріальна мотивація більш важлива, ніж матеріальна....

ОЦІНЮВАННЯ РИЗИКІВ У СИСТЕМАХ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ІНЖИНІРИНГОВИХ ПОСЛУГ

У статті підкреслюється, що нова версія міжнародного стандарту ISO 9001: 2015 «Системи управління якістю. Вимоги» вносить еволюційні зміни щодо функціонування систем управління якістю підприємств різних сфер діяльності....

Download PDF file
  • EP ID EP322742
  • DOI -
  • Views 139
  • Downloads 0

How To Cite

А. В. Переверзєва, К. С. Мала (2017). ЕКСПОРТНА СТРАТЕГІЯ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ОСНОВА ДІЯЛЬНОСТІ НА МІЖНАРОДНОМУ РИНКУ. Вісник Запорізького національного університету. Економічні науки, 35(3), 102-108. https://europub.co.uk/articles/-A-322742