ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АУДИТ ТЕХНОЛОГІЇ ПЕРЕРОБКИ ВОЛОГИХ КОРМОВИХ ТРАВ

Journal Title: Зернові продукти і комбікорми - Year 2016, Vol 16, Issue 4

Abstract

Серед багатьох технологічних процесів, що застосовують як у харчовій промисловості, так і кормовиробництві, одним із найпоширеніших є енергоємний процес сушіння. Загальний потенціал енергоефективності при сушінні кормових трав, який визначається різницею між фактичними та теоретичними витратами палива на випаровування 1 кг води, коливається у діапазоні 0,86 – 1,3 МДж/кг. В сучасних умовах зростаючого дефіциту комбікормової сировини та енергетичної кризи не втрачає актуальності пошук шляхів зниження витрат на паливно-енергетичні ресурси шляхом реалізації інноваційних технологій екструдування вологих кормових засобів у суміші з іншими компонентами комбікорму. Мета роботи полягає у визначенні внутрішнього потенціалу енергоефективності у комбікормовому виробництві при використанні у якості сировини вологих кормових засобів без їх попереднього або наступного сушіння на прикладі кормової трави люцерни. Об’єктом дослідження є технологічний процес переробки вологих кормових трав у складі комбікормів. Визначено, що в базовій, так і традиційній технології найбільш енергоємним є процес ектрудування, оскільки він споживає енергію у кількості 500 МДж/т, за новою – 423 МДж/т. При чому у новій технології на цей процес припадає 57 % від загальних витрат на електрику, а у базовій – 49 %, що пояснюється додатковим навантаженням на екструдер – зневодненням. На випаровування 1 кг води при екструдуванні витрачається енергія 2,94 МДж/кг, що максимально наближається до теоретичного значення 2,7 МДж/ кг. Таким чином потенціал енергоефективності (0,24 МДж/т) у цьому випадку мінімізований. Проведений енергетичний аудит базової (традиційної) та нової технології виробництва комбікормової продукції з включенням кормових трав довів, що в результаті застосування процесу екструдування з метою зневоднення нова технологія є енергоефективною у порівнянні з традиційною технологією сушіння кормових трав та подальшого виробництва продукції з включенням трав’яної муки, а значить і економічно доцільною, оскільки відбувається загальна економія паливноенергетичних ресурсів 714 МДж/т (47 %).

Authors and Affiliations

О. Г. БУРДО, Н. В. ХОРЕНЖИЙ

Keywords

Related Articles

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕРОБКИ ЯБЛУЧНИХ ВИЧАВКІВ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ КОМБІКОРМІВ ДЛЯ КОНЕЙ

У статті розглянута загальна ситуація розвитку конярства в Україні та проблеми зниження динаміки поголів’я коней. Також розглянуто розподіл поголів'я коней по господарствам різних форм власності та структура виробництва...

ТОЧНАЯ АГРОТЕХНОЛОГИЯ БУДУЩЕГО НАЧИНАЕТСЯ СЕГОДНЯ. КУКУРУЗА

Динамика прогресса в агробизнесе позволяет утверждать, что в первой половине XXI века точная агротехнология станет абсолютной нормой на всех континентах по той простой причине, что она позволяет поднять эффективность исп...

РОЗРОБКА І ВИКОРИСТАННЯ НЕТРАДИЦІЙНИХ КОРМОВИХ ДОБАВОК У ГОДІВЛІ КУРЕЙ-НЕСУЧОК

Високі темпи розвитку птахівництва вимагають вирішення таких проблем як, розширення сировинної бази при виробництві комбікормів і забезпечення кальцієвого дефіциту у високопродуктивних несучок. Разом з тим, при виробницт...

АЭРОДИНАМИЧЕСКОЕ СЕПАРИРОВАНИЕ ОДНОКОМПОНЕНТНЫХ СЕМЕННЫХ СМЕСЕЙ НА ПРИМЕРЕ КУКУРУЗЫ

Сепарирование семян относится к основным технологическим процессам послеуборочной обработки и выполняется с целью очистки, сортирования, калибрования, обогащения посевного материала. Известны различные способы сепарирова...

LABOUR PROTECTION AND INDUSTRIAL SAFETY IN UKRAINE: PROBLEMS OF TRANSITION PERIOD AND PERSPECTIVE WAYS OF DEVELOPMENT

Based on comparative analysis of the industrial accident causes in Ukraine and EU countries this article establishes that the main accident reasons are organizational ones (50 to 70% of the total number of cases), howeve...

Download PDF file
  • EP ID EP193169
  • DOI 10.15673/gpmf.v64i4.266
  • Views 97
  • Downloads 0

How To Cite

О. Г. БУРДО, Н. В. ХОРЕНЖИЙ (2016). ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АУДИТ ТЕХНОЛОГІЇ ПЕРЕРОБКИ ВОЛОГИХ КОРМОВИХ ТРАВ. Зернові продукти і комбікорми, 16(4), 34-42. https://europub.co.uk/articles/-A-193169