ЕРОЗІЯ НЕОКОРПОРАТИВНИХ ІНСТИТУТІВ У ШВЕЦІЇ
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія - Year 2016, Vol 6, Issue 16
Abstract
У статті розглядається розвиток неокорпоративізму в Швеції та аналізується сучасний стан розвитку відносин між державою, асоціаціями роботодавців та профспілками. Досліджуються зміни у політиці соціального партнерства як основі корпоративних відносин та причини зниження ролі відповідних інститутів в останні два десятиліття. Доводиться, що традиційна корпоративістська модель, яка була характерною ознакою шведської політики продовж майже століття, змінюється іншими формами взаємодії відповідних груп інтересів з державою, зокрема лобізмом. The article deals with the development of corporatism in Sweden. The current state of relations between the state, employers' associations and trade unions is analyzed. We study changes in the policy of social partnership as the basis of corporate relations and the reasons for reducing the role of relevant institutions in the last two decades. We demonstrate that in 1980-90s corporate institutions were integrated into the state. Since the 80s institutions, involved in collective bargaining, that used to be one of the most centralized in the world, were formally decentralized. In general, 90s turned out the critical to the continued existence of neocorporatism in Sweden. There are some reasons for the loss of importance of corporatist institutions. First, politicization of cooperation between interest organizations. They were gradually drawn into an ideological struggle between left and right. Second, the traditional system of social dialogue expanded and was not able to adapt to new challenges. Many new structures with different views on the further development of centralized collective bargaining appeared inside the main organizations. Thirdly, the conflict between key interest organizations and inside them led to a change of methods of influence on policy. Fourth, good relations between the main interest organizations and the state have disappeared in the late 1980s. Thus, the main problem of social corporatism in Sweden was the desire to major players get more benefits with less costs. This phenomenon is known as «free rider problem». «Free rider problem» takes the form of denial of membership in the centralized tripartite negotiation process. The article proves that the traditional corporatist model that was a characteristic feature of Swedish politics for nearly a century is changing by other forms of interaction between relevant interest groups with government, including lobbyism.
Authors and Affiliations
Іlona Іvanova
Keywords
Related Articles
- EP ID EP429113
- DOI -
- Views 76
- Downloads 0
CONSTITUTIONAL RESPONSIBILITY DURING ELECTIONS: THE EVOLUTION OF LAW REGULATION IN UKRAINE
In the article is reviewed the constitutional responsibility for violation election law as an essential condition of democratic elections. Analysing Ukrainian electoral law it is shown evolution of forms of constitutiona...
Постать гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного в працях Українських істориків першої половини ХІХ ст.
У статті розглянуто становлення української історіографії першої половини ХІХ ст. щодо постаті гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Проаналізовано головні напрями розвитку наукової історичної думки, висвітлено погляди...
Міжнародна-правові аспекти євроштеграційних процесів Чеської Республіки
У статті проаналізовано міжнародно-правові аспекти євроінтеграційних процесів Чеської Республіки. Європейська інтеграція, як один з багатьох процесів, що відбуваються у сучасній системі міжнародних відносин.
БІЗНЕС ЯК ПОЛІТИЧНИЙ АКТОР МІСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ РЕЖИМІВ
У статті розкривається участь бізнесу в політичному житті міста, розглядається його роль як політичного актора у контексті міських політичних режимів. Розглянуто теорії міської політики, які сформувались у політичній нау...
Об'єктивні фактори становлення та трансформації політичних режимів
Політичний режим детермінується економічними можливостями суспільства, що обумовлені модерністю суспільств та політичної системи, яка генерує легітимність самого режиму. В межах теорії систем така залежність значною міро...