ЭТНОЛИНГВИСТИКА ОБРЯДА ПЕРЕДАЧИ КУРИЦЫ НАД МОГИЛОЙ У БУЛАЕШТСКИХ УКРАИНЦЕВ И ЕГО ВОСТОЧНОРОМАНСКИЕ И СЛАВЯНСКИЕ ПАРАЛЛЕЛИ: ОБЩЕЕ И ОСОБЕННОЕ

Journal Title: Філологічний часопис - Year 2017, Vol 1, Issue 1

Abstract

В погребальной традиции украинского села Булаешты (Орхейский р-н, Республика Молдова) очень заметное место занимает обряд передачи двух кур (любого цвета) через еще незакрытую могилу (с опущенным в нее покойником). Кур передают двум мужчинам, копавшим могилу. И передают обязательно женщины – родственницы умершего. Крайне любопытна семантика этого обряда: кур дают, чтобы они «своими лапами разгребли землю с могилы, когда будет конец света, и умершего призовут на Страшный суд». Поэтому курам обязательно развязывают ноги, которые до этого были спутаны. Важно, что куры ни в коем случае не могут быть заменены петухами. Равно как в этом ритуале строго запрещены и другие птицы/животные вместо кур (и вместе с ними). Единственным исключением, при отсутствии кур, могут быть две рыбы (обязательно – с головой; но почему и почему именно рыба – традиция уже не объясняет). И через семь лет после смерти покойного во время панихиды также обязательно дается «за поману» одна курица (которая и в этом случае может быть заменена исключительно рыбой). Ближайшие аналогии булаештской традиции известны в восточнороманской среде, а также в отдельных славянских групп (прежде всего – на Буковине; также у северорусских (О. В. Голубкова) и у сербов Крайны). Вместе с тем ряд ключевых характеристик (мотивация обряда «разгребанием курами могилы»; запрет на замену курицы петухом; рыба как единственная возможная замена курицы; и др.) резко отличает булаештскую традицию как от восточнороманской (включая соседние молдавские села), так и от ее славянских аналогов. И представляется, что именно булаештская традиция лучше сохранила архаику этого обряда – как в его содержании, так и в семантике.

Authors and Affiliations

Алексей Романчук

Keywords

Related Articles

ЗВ’ЯЗАНІ ФОРМИ НАЗИВНОГО, ЗНАХІДНОГО ТА КЛИЧНОГО ВІДМІНКІВ МНОЖИНИ ІМЕННИКІВ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

У статті проаналізовано особливі зв’язані форми називного, знахідного, кличного відмінків множини з погляду морфологічної парадигматики, з’ясовано їх місце в системі словозміни іменників у сучасній українській літературн...

ТРАДИЦІЙНЕ ДОЗВІЛЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ У ТВОРАХ ГР. КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА

У статті проаналізовано твори Гр. Квітки-Основ’яненка та виявлено й охарактеризовано основні форми дозвілля молоді, що побутували у ХVІІІ – ХІХ ст. в Україні. The author of the article analyzed the works of Hr. Kvitka-...

КАГНІТЫЎНЫЯ АСПЕКТЫ СЛОВА Ў ПАЭТЫЧНЫМ ДЫСКУРСЕ

The author of the article deals with the cognitive aspect of the word in poetic discourse, pays attention to the interest of the researchers to the word as the unit of speech, which is based on the contents of the word,...

НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ДАВНЬОГО УКРАЇНСЬКОГО ШКІЛЬНИЦТВА КРІЗЬ ПРИЗМУ СЛОВА

У статті на матеріалі писемних пам’яток ХVІ–ХVІІІ ст. проаналізовано лексику, що позначала реалії, пов’язані з навчальним процесом у тогочасних закладах освіти. Обстежені пам’ятки не дають змоги повністю реконструювати ц...

ДО ПИТАННЯ ОНОМАСТИЧНОЇ МЕТОНІМІЗАЦІЇ ГЕОГРАФІЧНИХ НОМЕНКЛАТУРНИХ ТЕРМІНІВ В ОЙКОНІМІЇ ЧЕРКАЩИНИ

У статті проаналізовано творення назв населених пунктів Черкащини з точки зору семантики твірної основи та мотиваційних відношень. Особливу увагу зосереджено на докладному описі структурно-граматичних особливостей пропрі...

Download PDF file
  • EP ID EP335268
  • DOI -
  • Views 88
  • Downloads 0

How To Cite

Алексей Романчук (2017). ЭТНОЛИНГВИСТИКА ОБРЯДА ПЕРЕДАЧИ КУРИЦЫ НАД МОГИЛОЙ У БУЛАЕШТСКИХ УКРАИНЦЕВ И ЕГО ВОСТОЧНОРОМАНСКИЕ И СЛАВЯНСКИЕ ПАРАЛЛЕЛИ: ОБЩЕЕ И ОСОБЕННОЕ. Філологічний часопис, 1(1), 62-74. https://europub.co.uk/articles/-A-335268