ЕВОЛЮЦІЯ СЦЕНІЧНОГО ОБРАЗУ УКРАЇНКИ В ТЕАТРАЛЬНОМУ МИСТЕЦТВІ ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ
Journal Title: Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія «Мистецтвознавство» - Year 2018, Vol 0, Issue 38
Abstract
<strong>Мета статті</strong> – дослідити особливості еволюції сценічного образу українки в театральному мистецтві початку XX ст. <strong>Методи дослідження</strong> полягають у застосуванні мистецтвознавчого, а також історико-логічного методів. Зазначений методологічний підхід дозволяє розкрити головні причини, що зумовили динаміку еволюції сценічного образу українки в театральному мистецтві поч. XX ст. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких <strong>завдань</strong>: охарактеризувати народний і модерністський напрямки в українській драматургії та театральному мистецтві початку XX ст.; проаналізувати еволюцію сценічного образу українки в контексті взаємодії народницьких і модерністських тенденцій; з’ясувати значення впливу обмеженого українського театрального простору на еволюцію сценічного образу українки.<strong> Наукова новизна. </strong>З позиції мистецтвознавства<strong> </strong>здійснено комплексний аналіз еволюції сценічного образу українки в театральному мистецтві на поч. XX ст. Вперше з’ясовано, що в українській драматургії поч. XX ст. чітко прослідковується два головних спрямування: народницьке й модерністське, які засвідчують про своєрідну амбівалентність національного театрального мистецтва означеного періоду. <strong>Висновки</strong>. Класичний український театр, зіпертий на потужний пласт традиційної культури, дбав про збереження духовних цінностей народу, а також сприяв європеїзації національного театрального мистецтва. На поч. XX ст. на сцені театру корифеїв, поряд із традиційним сценічним образом українки – героїні соціально-побутової драми та комедії, з’явилися героїні модерних п’єс Лесі Українки, В. Винниченка, О. Олеся, в образах яких розкривалися нові грані жіночого характеру. Еволюція сценічного образу українки відображала зміни в житті народу й ролі театру. Функціонування в обмеженому театральному просторі гальмувало природний розвиток українського театрального мистецтва, що позначилося на динаміці еволюції сценічного образу українки. Органічне поєднання в репертуарі класичного українського театру п’єс народницького та модерністського спрямувань дає автору статті підстави для обґрунтування висновку про своєрідну амбівалентність українського театрального мистецтва поч. XX ст. Підтверджено неправомірність протиставлення модерністського й народницького спрямувань у контексті українського театрального мистецтва поч. XX ст.
Authors and Affiliations
Natalia Pogutsa
Keywords
Related Articles
- EP ID EP539800
- DOI 10.31866/2410-1176.38.2018.141738
- Views 39
- Downloads 0
ОСОБЛИВОСТІ МЕЛОДИКИ МУЗИЧНОГО СТИЛЮ BEBOP
<strong>Мета роботи.</strong> Виявлення та дослідження характерних рис мелодики музичного стилю <em>bebop. </em><strong>Методологічною основою дослідження </strong>є системний підхід, який є притаманний культурології, та...
ДОЛЯ УЧНІВ ЛЕСЯ КУРБАСА, ЯКІ ПЕРЕЙШЛИ З ТЕАТРУ ДО КІНЕМАТОГРАФА (ДР. ПОЛ. 30-Х РР. ХХ СТ.)
У цій статті досліджено життєвий і творчий шлях у 30-х рр. ХХ ст. учнів Леся Курбаса по мистецькому об’єднанню «Березіль», які перейшли працювати з театру до кінематографа – Гната Ігнатовича, Фавста Лопатинського, Бориса...
КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКА СПАДЩИНА ЄВРЕЇВ ДРОГОБИЧЧИНИ
Порушено проблему збереження та відродження етнокультурної спадщини галицьких євреїв, що в різні історичні періоди проживали і працювали в місті Дрогобич.
ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ АНТОНІНИ ВАСИЛЬЄВОЇ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОГО БАЛЕТНОГО МИСТЕЦТВА ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ
У статті в хронологічному порядку висвітлено артистичні здобутки видатної української балерини першої половини ХХ століття – Антоніни Васильєвої (1910– 1989). Визначено її творчі контакти з відомими радянськими балетмейс...
ПРО ЗМІСТ І СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ «ОБРАЗ» ТА «ІМІДЖ»
<strong>Мета роботи. </strong>У статті досліджується зміст понять «образ» та «імідж», які поширені у сферах дизайну, індустрії моди, стилетворення, і зазвичай застосовуються як тотожні у двоїстому виразі «імідж-образ». <...