ФІЛОСОФІЯ ВІЙНИ ТА МИРУ: У ПОШУКАХ НОВОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СТРАТЕГІЇ БЕЗПЕКИ
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2017, Vol 12, Issue
Abstract
Вступ. Сучасний європейський соціокультурний ландшафт перебуває під тиском безпекових викликів. При цьому Європа має стратегію подолання потенційних безпекових викликів. Проте існує потреба аналізу стратегії щодо її можливостей виступати ефективним інструментом протидії проявам агресії. Методологія. Автори використали евристичну філософську методологію, яка здатна надати згадуваній стратегії цілісного змістовного характеру шляхом прояснення глибинної сутності феноменів війни та миру. У дослідженні здійснюється більш якісна концептуалізація стратегії безпеки, контури якої окреслені у попередніх публікаціях О. Базалука. Новизна. Авторами визначені «фатальні» помилки Європейської стратегії безпеки та сформульовано п’ять стратегічних напрямків для її оновлення. Висновки. Було сформульовано п’ять стратегічних напрямків перспективної Європейської стратегії безпеки. Перший напрямок має включати комплексні заходи ідентифікації, фіксації та організації превентивної роботи із ментальністю, спрямовані на виявлені патології у структурі та функціях нейронних ансамблів свідомості та підсвідомості, які проявляються активним чином (як природна сила) в агресивних проявах. Другий напрямок включає комплексні заходи забезпечення контролю напрямків фізико-хімічних, подразливих, передумовних та підтримуючих факторів у зовнішньому середовищі, які мають безпосередній вплив на прояв ментального простору в онтогенезі. Третій напрямок має включати комплексні заходи передбачення та вирішення міжнародних (міждержавних) конфліктів. Четвертий напрямок стратегії безпеки має бути спрямованим на усунення причин війн. П’ятий напрямок забезпечує комплексні заходи, які б включали мирне розширення комфортних умов для повної реалізації внутрішнього творчого потенціалу у ментальному просторі.
Authors and Affiliations
O. O. Bazaluk, D. B. Svyrydenko
Keywords
Related Articles
- EP ID EP259424
- DOI 10.15802/ampr.v0i12.119153
- Views 78
- Downloads 0
CIVILIZATIONAL AND INSTITUTIONAL ASPECTS OF NATIONAL SELF-IDENTIFICATION IN UKRAINE: PHILOSOPHICAL-ANTHROPOLOGICAL APPROACH
Purpose. This article clarifies the significance of the person’s social self-identification as a basis for civilization and institutional explanation of national self-identification in Ukraine. Theoretical basis. The aut...
ПРАГНЕННЯ ДО ВИЗНАННЯ В КОНТЕКСТІ УНІВЕРСАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ ФРЕНСІСА ФУКУЯМИ
Вступ. Френсіс Фукуяма у своїй славетній книзі «Кінець історії та остання людина» наголошує на тому, що людська історія повинна розглядатися з точки зору битви ідеологій, що досягла своєї мети в універсалізації західно...
МІРА ВСІХ БОГІВ: РЕЛІГІЙНІ ПАРАДИГМИ АНТИЧНОСТІ ЯК АНТРОПОЛОГІЧНІ ІНВАРІАНТИ
Метою статті є реконструкція давньогрецької і давньоримської моделей релігійності як антропологічних інваріантів, що визначають патерни мислення й буття наступних епох. Теоретичний базис. Автор застосував положення Прота...
СУПЕРЕЧЛИВІСТЬ СВОБОДИ ТА ПАРАДОКСИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (АНТРОПОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ)
Мета статейного дослідження полягає у висвітленні методологічної ролі соціальної філософії у процесах оптимізації демократичного устрою, осучасненні змісту категорій свободи та відповідальності через філософський аналіз...
ДАВНЬОГРЕЦЬКА «ΦΥΣΙΣ» ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ
Мета роботи. Зважаючи на те, що концепт «за природою» ліг в основу полярно відмінних підходів до тлумачення місця та ролі жінки не тільки у давньогрецькому суспільстві, але визначав гендерні відносини аж до нашого часу,...