ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДРУГОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
Journal Title: НАУКОВІ ЗОШИТИ ІСТОРИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ - Year 2018, Vol 0, Issue 19
Abstract
У статті на основі аналізу архівних матеріялів та опублікованих документів Ради Народних Міністрів УНР, Міністерства фінансів УНР, Державного Центру УНР в екзилі автор доходить висновку, що урядовці другої Української Народної Республіки здійснювали самостійну фінансово-економічну політику. Значний вплив на цю політику мали міжнародні фінансово-економічні договори доби Української Держави Павла Скоропадського з країнами Четвертного Союзу. Через відсутність власного Монетного двору УНР, за участі Німеччини, Польщі вдавалась до постійних емісій. З цими країнами, а також з Румунією, здійснювався торгово-економічний обмін. Таке співробітництво було на заваді, щоб налагодити співпрацю з країнами Антанти. Директорія УНР постійно змінювала місця перебування, намагаючись повернутись до Києва, проводила низку соціяльно-економічних заходів. Упродовж існування Української Народної Республіки видано низку нормативно-правових актів, які мали налагодити соціяльно-економічне життя, наповнити державну скарбницю. В умовах воєнного стану, військових дій, відсутности надходжень до бюджету й контролю над значною частиною українських земель, постійних емісій, в Українській Народній Республіці розпочалась фінансова криза. Постійна підтримка Армії УНР, УГА, повстанського руху, вимагала значних витрат. Власну армію могла підтримувати тільки своя влада й власна держава. Перебування на інших землях призводило до роззброєння українських вояків. Директорія УНР під впливом ухвал Паризької мирної конференції й захоплення українських земель іншими державами, змушена була утворити Державний центр УНР в екзилі та на довгі роки покинути рідну землю. У вигнанні провадила постійну боротьбу за відновлення втраченої Української національної держави. Результати боротьби за українську державність визначались незалежністю фінансово-економічного життя
Authors and Affiliations
Ольга МАЛЮТА
Keywords
Related Articles
- EP ID EP546352
- DOI -
- Views 203
- Downloads 0
МИХАЙЛО ВОЗНЯК В ОСТАННІ РОКИ ЖИТТЯ (1945–1954): КРИТИКА ТА ПЕРЕСЛІДУВАННЯ АКАДЕМІКА
Розглянуто наукову і громадську діяльність Михайла Возняка в Інституті суспільних наук та Львівському державному університеті імени І. Франка. В останні роки свого життя відомому вченому довелося працювати за складних по...
ОРГАНІЗАЦІЙНА МЕРЕЖА СТРОННЩТВА ЛЮДОВОГО (НАРОДНОЇ ПАРТІЇ) В ТЕРНОПІЛЬСЬКОМУ ВОЄВОДСТВІ (1931-1939)
Досліджено діяльність провідної польської селянської партії - Стронніцтво Людове (Народної партії, далі - СЛ) у Тернопільському воєводстві. Головна увага автора акцентована на діяльності повітових партійних організацій у...
З ІСТОРІЇ КАФЕДРИ ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ: ТЕОРЕТИЧНИЙ К УРС ТА ПР АКТИЧНИЙ ВИШКІЛ (1944–1991)
Розглянуто процес підготови офіцерів запасу на військовій кафедрі Львівського університету, проаналізовано навчання студентів, визначено перелік предметів, які вони вивчали, виявлено особли во сті теоретич ни х занять та...
“ЦИВІЛІЗАЦІЙНЕ” НЕОЕВРАЗІЙСТВО В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ ПОСТРАДЯНСЬКОГО ПРОСТОРУ
Розкрито ідейні основи так званого “цивілізаційного” евразійства, прихильники якого намагалися осмислити Росію у Глобальному вимірі існування самобутніх цивілізаційних ареалів. Для прихильників “цивілізаційного” євразійс...
ЗАСАДИ МУЗЕЙНИЦТВА ТА ЗАВДАННЯ МУЗЕЙНОЇ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ У ПРАЦЯХ МУЗЕЄЗНАВЦІВ УСРР 1920-х років
Висвітлено дискусії в колі науковців та музейників УСРР у 1920-ті рр. проблем розвитку музейної справи, засад організації та розбудови музейної системи республіки. Проаналізовано, зокрема, музеєзнавчі публікації М.Грушев...