ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДРУГОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
Journal Title: НАУКОВІ ЗОШИТИ ІСТОРИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ - Year 2018, Vol 0, Issue 19
Abstract
У статті на основі аналізу архівних матеріялів та опублікованих документів Ради Народних Міністрів УНР, Міністерства фінансів УНР, Державного Центру УНР в екзилі автор доходить висновку, що урядовці другої Української Народної Республіки здійснювали самостійну фінансово-економічну політику. Значний вплив на цю політику мали міжнародні фінансово-економічні договори доби Української Держави Павла Скоропадського з країнами Четвертного Союзу. Через відсутність власного Монетного двору УНР, за участі Німеччини, Польщі вдавалась до постійних емісій. З цими країнами, а також з Румунією, здійснювався торгово-економічний обмін. Таке співробітництво було на заваді, щоб налагодити співпрацю з країнами Антанти. Директорія УНР постійно змінювала місця перебування, намагаючись повернутись до Києва, проводила низку соціяльно-економічних заходів. Упродовж існування Української Народної Республіки видано низку нормативно-правових актів, які мали налагодити соціяльно-економічне життя, наповнити державну скарбницю. В умовах воєнного стану, військових дій, відсутности надходжень до бюджету й контролю над значною частиною українських земель, постійних емісій, в Українській Народній Республіці розпочалась фінансова криза. Постійна підтримка Армії УНР, УГА, повстанського руху, вимагала значних витрат. Власну армію могла підтримувати тільки своя влада й власна держава. Перебування на інших землях призводило до роззброєння українських вояків. Директорія УНР під впливом ухвал Паризької мирної конференції й захоплення українських земель іншими державами, змушена була утворити Державний центр УНР в екзилі та на довгі роки покинути рідну землю. У вигнанні провадила постійну боротьбу за відновлення втраченої Української національної держави. Результати боротьби за українську державність визначались незалежністю фінансово-економічного життя
Authors and Affiliations
Ольга МАЛЮТА
ВИКЛАДАННЯ МУЗЕЄЗНАВСТВА НА ІСТОРИЧНОМУ ФАКУЛЬТЕТІ ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XX – ПОЧАТКУ XXI ст.
У статті досліджується викладання музеєзнавчих дисциплін на історичному факультеті Львівського національного університету ім. Івана Франка. Проаналізовано передумови запровадження цих дисциплін, зміни їхнього статусу, ро...
ЛЬВІВСЬКИЙ ХАРАКТЕРНИК І ВЕЛИКИЙ ЖИТТЄЛЮБ До 90-річчя від дня народження Романа Крип’якевича (1925-1999)
У статті, присвяченій 90-річчю від дня народження, проаналізовано життєвий шлях, наукові здобутки та громадсько-політичну діяльність кандидата технічних наук, старшого наукового співробітника, дійсного члена Наукового то...
Щодра О.Історична географія України. Від найдавніших часів до кінця ХVІІІ століття. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2016. – 296 с
Перед сучасною історичною університетською освітою під дією об’єктивних і суб’єктивних факторів постає низка серйозних викликів. Вони визначаються і суперечливими й глибокими зрушеннями глобального характеру, і гострими...
Музика М. І., Пальваль А. М., Потєхін П. Г.Савур-Могила. Військові щоденники / Максим Музика. Спогади про Савур-Могилу; Андрій Пальваль. Літо 2014 року. Оборона Савур-Могили. Записки програміста. Відпустка; Петро Потєхін; пер. з рос. С. А. Заяць. Мої спогади про війну, якої немає/ Худ. оформ. Н. В. Величко. – Харків: Фоліо. – 2017. – 316 с.; іл. ISBN 978-966-03-7972-5
У наш час ми все більше переконуємось у важливості збереження та вшанування наших історичних символів – місць, де в глибокому, і не дуже, минулому пролито багато крові наших предків. А читаючи рецензовану книжку ще і ще...
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІЯЛ МАТЕРІЯЛІВ ІЗ УКРАЇНСЬКИХ АРХІВОСХОВИЩ ЩОДО ВИСВІТЛЕННЯ ІСТОРІЇ ЮДЕНРАТІВ ДИСТРИКТУ ГАЛИЧИНА (1941–1943 рр.)
У статті проаналізовано архівні матеріяли, у яких є відомості про юденрати дистрикту Галичина. Досліджується внутрішній зміст документів. Вивчається їх інформаційний потенціял.