ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДРУГОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ

Abstract

У статті на основі аналізу архівних матеріялів та опублікованих документів Ради Народних Міністрів УНР, Міністерства фінансів УНР, Державного Центру УНР в екзилі автор доходить висновку, що урядовці другої Української Народної Республіки здійснювали самостійну фінансово-економічну політику. Значний вплив на цю політику мали міжнародні фінансово-економічні договори доби Української Держави Павла Скоропадського з країнами Четвертного Союзу. Через відсутність власного Монетного двору УНР, за участі Німеччини, Польщі вдавалась до постійних емісій. З цими країнами, а також з Румунією, здійснювався торгово-економічний обмін. Таке співробітництво було на заваді, щоб налагодити співпрацю з країнами Антанти. Директорія УНР постійно змінювала місця перебування, намагаючись повернутись до Києва, проводила низку соціяльно-економічних заходів. Упродовж існування Української Народної Республіки видано низку нормативно-правових актів, які мали налагодити соціяльно-економічне життя, наповнити державну скарбницю. В умовах воєнного стану, військових дій, відсутности надходжень до бюджету й контролю над значною частиною українських земель, постійних емісій, в Українській Народній Республіці розпочалась фінансова криза. Постійна підтримка Армії УНР, УГА, повстанського руху, вимагала значних витрат. Власну армію могла підтримувати тільки своя влада й власна держава. Перебування на інших землях призводило до роззброєння українських вояків. Директорія УНР під впливом ухвал Паризької мирної конференції й захоплення українських земель іншими державами, змушена була утворити Державний центр УНР в екзилі та на довгі роки покинути рідну землю. У вигнанні провадила постійну боротьбу за відновлення втраченої Української національної держави. Результати боротьби за українську державність визначались незалежністю фінансово-економічного життя

Authors and Affiliations

Ольга МАЛЮТА

Keywords

Related Articles

ВИКЛАДАННЯ МУЗЕЄЗНАВСТВА НА ІСТОРИЧНОМУ ФАКУЛЬТЕТІ ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XX – ПОЧАТКУ XXI ст.

У статті досліджується викладання музеєзнавчих дисциплін на історичному факультеті Львівського національного університету ім. Івана Франка. Проаналізовано передумови запровадження цих дисциплін, зміни їхнього статусу, ро...

ЛЬВІВСЬКИЙ ХАРАКТЕРНИК І ВЕЛИКИЙ ЖИТТЄЛЮБ До 90-річчя від дня народження Романа Крип’якевича (1925-1999)

У статті, присвяченій 90-річчю від дня народження, проаналізовано життєвий шлях, наукові здобутки та громадсько-політичну діяльність кандидата технічних наук, старшого наукового співробітника, дійсного члена Наукового то...

Щодра О.Історична географія України. Від найдавніших часів до кінця ХVІІІ століття. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2016. – 296 с

Перед сучасною історичною університетською освітою під дією об’єктивних і суб’єктивних факторів постає низка серйозних викликів. Вони визначаються і суперечливими й глибокими зрушеннями глобального характеру, і гострими...

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІЯЛ МАТЕРІЯЛІВ ІЗ УКРАЇНСЬКИХ АРХІВОСХОВИЩ ЩОДО ВИСВІТЛЕННЯ ІСТОРІЇ ЮДЕНРАТІВ ДИСТРИКТУ ГАЛИЧИНА (1941–1943 рр.)

У статті проаналізовано архівні матеріяли, у яких є відомості про юденрати дистрикту Галичина. Досліджується внутрішній зміст документів. Вивчається їх інформаційний потенціял.

Download PDF file
  • EP ID EP546352
  • DOI -
  • Views 228
  • Downloads 0

How To Cite

Ольга МАЛЮТА (2018). ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДРУГОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. НАУКОВІ ЗОШИТИ ІСТОРИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ, 0(19), 194-210. https://europub.co.uk/articles/-A-546352