ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДРУГОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
Journal Title: НАУКОВІ ЗОШИТИ ІСТОРИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ - Year 2018, Vol 0, Issue 19
Abstract
У статті на основі аналізу архівних матеріялів та опублікованих документів Ради Народних Міністрів УНР, Міністерства фінансів УНР, Державного Центру УНР в екзилі автор доходить висновку, що урядовці другої Української Народної Республіки здійснювали самостійну фінансово-економічну політику. Значний вплив на цю політику мали міжнародні фінансово-економічні договори доби Української Держави Павла Скоропадського з країнами Четвертного Союзу. Через відсутність власного Монетного двору УНР, за участі Німеччини, Польщі вдавалась до постійних емісій. З цими країнами, а також з Румунією, здійснювався торгово-економічний обмін. Таке співробітництво було на заваді, щоб налагодити співпрацю з країнами Антанти. Директорія УНР постійно змінювала місця перебування, намагаючись повернутись до Києва, проводила низку соціяльно-економічних заходів. Упродовж існування Української Народної Республіки видано низку нормативно-правових актів, які мали налагодити соціяльно-економічне життя, наповнити державну скарбницю. В умовах воєнного стану, військових дій, відсутности надходжень до бюджету й контролю над значною частиною українських земель, постійних емісій, в Українській Народній Республіці розпочалась фінансова криза. Постійна підтримка Армії УНР, УГА, повстанського руху, вимагала значних витрат. Власну армію могла підтримувати тільки своя влада й власна держава. Перебування на інших землях призводило до роззброєння українських вояків. Директорія УНР під впливом ухвал Паризької мирної конференції й захоплення українських земель іншими державами, змушена була утворити Державний центр УНР в екзилі та на довгі роки покинути рідну землю. У вигнанні провадила постійну боротьбу за відновлення втраченої Української національної держави. Результати боротьби за українську державність визначались незалежністю фінансово-економічного життя
Authors and Affiliations
Ольга МАЛЮТА
Keywords
Related Articles
- EP ID EP546352
- DOI -
- Views 230
- Downloads 0
ЗАСАДИ МУЗЕЙНИЦТВА ТА ЗАВДАННЯ МУЗЕЙНОЇ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ У ПРАЦЯХ МУЗЕЄЗНАВЦІВ УСРР 1920-х років
Висвітлено дискусії в колі науковців та музейників УСРР у 1920-ті рр. проблем розвитку музейної справи, засад організації та розбудови музейної системи республіки. Проаналізовано, зокрема, музеєзнавчі публікації М.Грушев...
АДОЛЬФ БЕК ПРО ЛЬВІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ У ПЕРІОД ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Йдеться про діяльність Львівського університету в період Першої світової війни. Зроблено акцент на аналізі спогадів ректора Університету Адольфа Бека про функціонування закладу вищої освіти, зокрема, його діяльність у 19...
ПОЛЬСЬКІ СЕЛЯНСЬКІ ПАРТІЇ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ (1928–1931): ВІД КОНФРОНТАЦІЇ ДО ОБ’ЄДНАННЯ
Розглянуто організаційний стан реґіональних осередків чинних в Західній Україні польських селянських партій напередодні їхнього об’єднання в 1931 р. Головною причиною тривалого протистояння радикальних Польського Стронні...
НА СЛУЖБІ У ІІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ: УКРАЇНЦІ В ОЦІНКАХ ПОЛЬСЬКИХ ОФІЦЕРІВ
У статті зроблено спробу проаналізувати сприйняття/характеристики військовиків українців з боку командного складу польської армії в 1921–1939 рр. На основі численних рапортів, доповідних записок, що зберігаються в Центра...
ГРОМАДЯНИ УРСР ПРО ПАКТ МОЛОТОВА-РІББЕНТРОПА ТА “ВИЗВОЛЬНИЙ ПОХІД” ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ В ЗАХІДНУ УКРАЇНУ У ВЕРЕСНІ 1939 р. (за матеріялами ГДА СБУ)
Висвітлено ставлення громадян УРСР до німецько-радянського договору про ненапад (пакту Ріббентропа-Молотова) і вступу частин Червоної армії в Західну Україну 17 вересня 1939 р. Показано, що незважаючи на радянську пропаґ...