Фонд розвитку сільських територій як фінансовий інструмент просторової справедливості в землекористуванні та сталому сільському розвитку*
Journal Title: Oblik i finansi - Year 2020, Vol 1, Issue 3
Abstract
В межах «завершення» земельної реформи в Україні у складі спеціальних фондів державного і місцевих бюджетів передбачено створення Фонду розвитку сільських територій, кошти якого мають спрямуватись на розвиток місцевої інфраструктури, поліпшення доступу сільських жителів до якісних медичних і освітніх послуг, підтримку малих виробників сільськогосподарської продукції тощо. Однак джерела наповнення цього фонду незначною мірою пов’язані з результатами використання земельних й інших просторових ресурсів сільських територій виробниками сільськогосподарської продукції і не враховують необхідності забезпечення їх справедливої участі у відтворенні цих ресурсів. Метою статті є оцінка джерел формування Фонду розвитку сільських територій та обґрунтування їх поповнення задля фінансового забезпечення сталого сільського розвитку на засадах просторової справедливості у землекористуванні. Розкрито поняття просторової справедливості в землекористуванні: вона передбачає адекватну участь у вигодах від використання земель та інших пов’язаних з ними просторових ресурсів (води, повітря, ландшафтів, місцевої інфраструктури тощо) виробників сільськогосподарської продукції, місцевих жителів та всього суспільства та рівноцінний внесок цих вигодонабувачів у їх відтворення. Показано, що суб’єкти господарювання корпоративного сектору сільського господарства більше визискують просторові ресурси сільських територій, ніж вкладають у їх відтворення, а внесок сімейних фермерських і особистих селянських господарств у формування фінансової бази сільського розвитку істотно вищих, ніж сільськогосподарських підприємств. Обґрунтовано необхідність запровадження погектарних платежів до Фонду розвитку сільських територій для виробників сільськогосподарської продукції, що орендують понад 100 га земель сільськогосподарського призначення; запропоновано, що ставку цих платежів у розмірі не менше 1 % нормативної грошової оцінки землі мають встановлювати органи місцевого самоврядування базового рівня.
Authors and Affiliations
Olena Borodina & Ihor Prokopa & Serhiy Kyryziuk & Viktor Yarovyi
Keywords
Related Articles
- EP ID EP690124
- DOI 10.33146/2307-9878-2020-3(89)-122-130
- Views 147
- Downloads 0
Accounting for Forestry Enterprise’s Activity: State and Perspectives
The article is devoted to the disclosure of actual problems of accounting in forestry enterprises, because the forestry executes the important ecological, economic, political and social functions. The purpose of the stud...
Стратегія державного регулювання соціальної відповідальності агрохолдингів
Метою статті є окреслення проблем нерозвинутості інституту соціальної відповідальності в аграрній сфері та обґрунтовано шляхи їх вирішення. Розкрито особливості функціонування агрохолдингів та здійснення ними політики со...
Tax Audit and Tax Control: Interaction Model and Legislative Regulation
Calculations for taxes and payments are one of the key areas of accounting and the object of tax control and audit at any enterprise. The interaction of tax inspectors and auditors and their relations with tax-paying ent...
Економіко-правова сутність судово-бухгалтерської експертизи в ринкових умовах господарювання
Судово-бухгалтерська експертиза є важливим засобом збору доказів при розгляді багатьох кримінальних і цивільних справ. Кваліфікований висновок експерта-бухгалтера сприяє встановленню об’єктивної істини і винесенню справе...
The Influence of Islamic Corporate Governance and Islamic Corporate Social Responsibility on Financial Performance of Islamic Commercial Banks in Indonesia
Islamic banks in Indonesia must implement good corporate governance and adhere to the principles of corporate social responsibility to have good financial performance and gain customers' trust. This study aims to determi...