ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКИХ АРХІВНИХ І БІБЛІОТЕЧНИХ УСТАНОВ СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ ЯК ПРОВІДНИХ НАУКОВИХ ОСЕРЕДКІВ ДЛЯ ДУХОВЕНСТВА І СВІТСЬКИХ ОСІБ (1921–1946)
Journal Title: Питання культурології - Year 2017, Vol 0, Issue 33
Abstract
<strong>Метою роботи </strong>є розкрити роль священиків у формуванні і розвитку основних архівних і бібліотечних установ Української Греко-Католицької Церкви Східної Галичини означеного періоду. <strong>Методи дослідження</strong> полягають у використанні історичного, компаративного і системного підходів, що дає змогу окреслити основні напрями становлення архівів і книгозбірень як важливих наукових інституцій; обґрунтувати значення греко-католицького духовенства у розширенні архівної і бібліотечної мережі краю. <strong>Наукова новизна </strong>зумовлена тим, що в українській культурології вперше здійснено спробу проаналізувати значний внесок греко-католицького духовенства Східної Галичини у збереженні архівних документів і розвитку книгозбірень 1921–1946 рр. <strong>Висновки. </strong>Розгляд архівної й бібліотечної справи Східної Галичини виявив, що греко-католицьким духівникам вдалось створити серйозні культурно-наукові установи, які протягом тривалого періоду залишалися головними осередками знань для греко-католицького кліру й світських осіб. Співробітники інституцій УКГЦ, завдяки високому рівню освіченості, постійно дбали про удосконалення каталогів і покращення умов зберігання матеріалів, проводили важливу дослідницьку роботу, сприяли збільшенню нових надходжень. У результаті встановлення радянської влади на західноукраїнських землях розпочалися реорганізаційні процеси досить розвиненої передвоєнної бібліотечної системи Східної Галичини, які призвели до перевезень, розкрадання і масових втрат цінних фондових збірок.
Authors and Affiliations
Oksana Faryna
КУЛЬТУРНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ
<strong>Мета роботи</strong> полягає в тому, щоб проаналізувати культурну політику України на сучасному етапі. Розглянути співпрацю з ЄС в питаннях культурної політики, а також адаптація європейської моделі політики в га...
ВИКОРИСТАННЯ НЕРУХОМИХ ОБ’ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ МІСТА ЧИГИРИНА ЯК ТУРИСТИЧНО-ЕКСКУРСІЙНОГО РЕСУРСУ
<strong>Метою роботи </strong>є виявлення сучасного стану залучення нерухомих об’єктів культурної спадщини Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» до туристичної діяльності. <strong>Методологія досліджен...
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК МУЗЕЙНИХ ЗАКЛАДІВ ПРОСТО НЕБА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ (КІНЕЦЬ XIX – 80-ті рр. XX ст.)
<strong>Мета роботи</strong>. Дослідження пов’язане із розглядом основних тенденцій становлення та розвитку музейних закладів просто неба на українських землях від кінця XIX – до 80-х рр. XX ст., а також визначенням етап...
ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ФОРМА СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СУЧАСНИХ МУЗЕЇВ
<strong>Мета дослідження </strong>– розглянути музей як важливий ресурс для інвестицій в майбутнє суспільства та проаналізувати проектну діяльність як форму соціальної активності сучасних музеїв як засіб конструювання му...
СУЧАСНІ КУЛЬТУРОТВОРЧІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ТЕОРЕТИЧНИХ МОДАЛЬНОСТЕЙ АКТИВНОСТІ МИСТЕЦТВА
<strong>Мета роботи </strong>визначається тим, що виникає в сучасній естетиці, та й, зрештою, в культурології нагальна потреба з’ясування теоретичних модальностей активності мистецтва в реаліях сучасних культурних практи...