Формування системи кримінально-правової охорони культурної спадщини у Церковній державі у ХІХ столітті
Journal Title: Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького: Журнал. Серія Право. - Year 2017, Vol 1, Issue 3
Abstract
У статті досліджено історичний розвиток у ХІХ столітті законодавства Церковної держави про кримінальну відповідальність за злочини проти культурної спадщини. Проаналізовано положення важливих нормативних актів Церковної держави, які визначали правовий статус культурної спадщини та встановлювали покарання за посягання на визначні культурні цінності.
Authors and Affiliations
Володимир Гулкевич
Keywords
Related Articles
- EP ID EP450930
- DOI -
- Views 52
- Downloads 0
Державно-правовий устрій ЗУНР як феномен європейської історії
Мета. Метою дослідження є аналіз державотворчої діяльності лідерів ЗУНР, висвітлення процесу становлення та трансформації народовладного проєвропейського державного устрою на теренах Східної Галичини у ході національно-в...
Правовий моніторинг із використанням цифрових технологій: інноваційний підхід
В науковій статті здійснено теоретичне обґрунтування використання цифрових технологій в процесі правового моніторингу. З’ясовано передумови формування електронного моніторингу нормативно-правових актів і правової системи...
Правові засади реалізації ідеї соборності (до 100 річчя з моменту створення ЗУНР)
У статті подається авторське бачення стосовно перспективи позитивістської ідеології в умовах глобалізації. На основі аналізу філософсько-правової доктрини позитивізму, виділяється три рівні її впливу на правову ід...
Історико-правові умови функціонування юридичної науки в Українській РСР (друга половина ХХ ст.)
У статті проаналізовано процес впровадження ідеологічних партійних постанов в усі галузі юриспруденції, становище юридичної науки в умовах ідеологізації наукового життя, визначено суспільно-політичні умови діяльності Інс...
До питання визначення поняття «роботодавця» у трудовому законодавстві України
У статті проаналізовано сутність поняття «роботодавця», як учасника трудових правовідносин, в його системному зв’язку з суміжними галузями права. Обґрунтовано неспроможність законодавчого визначення цієї сторони трудовог...