ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОЇ СУБ’ЄКТНОСТІ ЯК СПЕЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філософія, культурологія, соціологія - Year 2017, Vol 7, Issue 13
Abstract
Проблема розвитку особистості та формування професійних компетенцій сучасних фахівців є дуже важливою та актуальною в умовах сучасного розвитку суспільства. Професії, пов’язані із діяльністю фахівців в сфері надання соціальної допомоги населенню, пред’являють особливі вимоги до фахівця. Професійні компетенції таких фахівців пов’язані не тільки з певним рівнем професійних знань, умінь та навичок, але й з активною соціальною та життєвою позицією, соціальним інтелектом, творчістю в соціальній сфері. В статті розглядається соціальнопрофесійна суб’єктність як компетенція фахівців із соціальної роботи. Особлива увага приділяється визначенню компонентів соціально-професійної суб’єктності фахівців із соціальної роботи. The emergence of social work in modern Ukraine requires increased attention to the process of professionalization of specialists in social work. Social work is a complex form of social and professional activity, which requires not only a variety of knowledge, but also specific personality, moral and ethical qualities and practical skills. The professionalism of specialists in social work is regarded as a high degree of mastering a profession characterized by skills, competence and socio-professional subjectivity. Socio-professional subjectivity is not sufficiently studied, but it is an important category of sociology of social work. Man in the process of development develops, conquers the position of being the subject of specific activities, subject of relationship. However, it seems necessary to separate subjectivity as a certain level of development of a person as a subject of certain spheres of activity. Proceeding from this, we can formulate the notion of socio-professional subjectivity. Under socio-professional subjectivity it is necessary to understand the systemic quality of the subject of professional activity, which is characterized by the ability to special social and professional activity, autonomy, responsibility, ability to create, transform, expedient to act, etc., to constantly develop their subject properties in the process of professionalization, expanding their personal and professional capabilities. This is a qualitative characteristic of professionalism of the individual. The specifics of social work, as a profession, implies the presence of certain personal and professional qualities in a specialist in this profile. Socio-professional subjectivity of a social worker is a functional entity in the structure of the individual, which prompts certain professional functions to be performed on the basis of subject activity, which is set by socioprofessional values, norms and patterns of behaviour. Consequently, socio-professional subjectivity is a high level of development of the subject of social work in professional activities, which involves the activity of a specialist in the direction of solving socially significant tasks by means of professional social work. As a result of professionalization, a social worker takes an active position and determines the nature of his own effectiveness of the subject in the field of professional social work. It is the higher education that serves as the main field of formation of social and professional subjectivity of specialists in social work through the development, professional determination and consolidation of social and professional rules and norms, roles and statuses of future specialists, bringing them to a system capable of acting in the interests of satisfying certain social And social needs.
Authors and Affiliations
O. Tashkinova
Keywords
Related Articles
- EP ID EP434350
- DOI -
- Views 139
- Downloads 0
ЕВОЛЮЦІЯ ГУМАНІСТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ (ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «ГУМАНІЗМ»)
Висвітлено становлення та розвиток ідей гуманізму. Зазначено, що освоєння гуманістичної проблематики потребує насамперед визначення поняття «гуманізм» та розгляду еволюції гуманістичних поглядів. Підкреслено, що ідея гум...
Рецензія на видання: Жаркова Є.М. та ін. Теорія і практика перекладу: підручник / Є.М. Жаркова, М.В. Нікольченко, Т.М. Нікольченко; за редакцією Т.М. Нікольченко. – Донецьк: Видво "Ноулідж" (донецьке відділення), 2013.– 439 с.
У статті проаналізовано підручник "Теорія і практика перекладу", що є вдалою спробою поповнити навчальне та методичне забезпечення підготовки майбутніх перекладачів. Науково-практичне видання складається з п’яти частин я...
Прикраси і вироби з кольорових металів у культурі літописного Дорогобужа XI-XIII століть.
Визначну роль в історії Київської Русі відігравали Волинські землі. У кінці ХІ ст. на цій території виникає Погоринська волость, головним центром якої було місто Дорогобуж. Багаторічні розкопки літописного Дор...
ПЛАТФОРМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ
У статті розглянуто впровадження інформаційних технологій в закладах вищої освіти за шести моделями: навчання по типу екстернат, на базі університету, у віртуальному навчальному середовищі, тощо. Розглядається означення...
Роль творчого доробку Черкаського народного хору у розвитку вітчизняної фольклорно-пісенної культури
У статті проаналізовано творчий доробок лауреата Державної премії імені Тараса Шевченка - Черкаського академічного заслуженого українського народного хору. У хронологічній послідовності визначено основні етапи його сцені...