ФУНКЦІОНУВАННЯ ХОРОНІМІВ НА ТЕРИТОРІЇ ЛЬВОВА ВПРОДОВЖ СЕРЕДИНИ XIX – ПОЧАТКУ XXІ ст.
Journal Title: Місто: історія, культура, суспільство - Year 2016, Vol 1, Issue 1
Abstract
До нашого часу поряд з офіційними (затвердженими в юридично установлений спосіб) продовжують творитися і функціонувати традиційні назви місць, які також можна визначити як назви неадміністративних утворень. На терені будь-якого міста переважну частину таких то-понімів становлять хороніми, тобто назви обмеженої в якийсь спосіб ділянки на загальній території міста, інакше кажучи, − це назви, що описують будь-які утворення на території міста, за виключенням вулиць, проспектів, площ, майданів і т. п. Відповідь на питання наскільки достовірним джерелом є урбаноніми, зокрема, хороніми, розпочинається з ретроспективного аналізу їхнього функціонування (життя).Ретроспективне порівняння 65 хоронімів, що вживаються в живому мовленні в наш час, з джерелами (путівниками початку ХХ ст., картами міста середини ХІХ ст., супровідними до кадастрових карт журналами), дозволяють більш-менш визначити закономірності тривалості їхнього життя.Оскільки для дослідження використано адміністративний поділ Львова його австрійського періоду (середмістя та чотири передмістя), зі студії необхідно виключити назви, які іменували об’єкти розташовані поза межами визначеної вище території. Це: 1. Назви всіх колишніх міських сіл. 2. Село Сигнівка, яке як адміністративна одиниця появилося десь в XIX ст. на теренах Галицького передмістя маґдебурзького періоду. 3. Назви межуючих з територією Львова сіл, які не перебували під юрисдикцією міста. 4. Мікротопоніми зафіксовані на теренах всіх названих вище давніх сіл. Отже, залишається 48 назв, які стосуються середмістя і передмість Львова. З них одна виникла наприкінці XX ст. і вісім впродовж його першої половини. Ще 15 хоронімів (як і об’єктів, які вони іменують) походять з XIX ст. Отже, тільки 24 назви, що зараз функціонують в розмовній мові на території міста, виникла раніше від середини XIX ст. Необхідно продовжити дослідження з ретроспектив-ним порівнянням їх з назвами зафіксованими в ранньомодерних серійних джерелах.
Authors and Affiliations
Мар'яна Долинська
Keywords
Related Articles
- EP ID EP564532
- DOI -
- Views 184
- Downloads 0
ЛЕОНІД СОЛОВЙОВ ЯК ДОСЛІДНИК ІСТОРІЇ ХЕРСОНА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТОЛІТТЯ
Перед сучасною українською історичною наукою стоїть багато завдань, які потребують наукового вирішення. Серед них вивчення життя і діяльності видатних особистостей та історії окремих регіонів України займають не...
“НАЦІОНАЛЬНІ ІСТОРІЇ” ПОЛІЕТНІЧНИХ МІСТ ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКОГО ФРОНТИРУ ІМПЕРСЬКОГО ПЕРІОДУ
В статті аналізуються як практики написання “національних історій” міст Південної України, коли минуле того чи іншого населеного пункту розглядається під кутом зору певного етносу, із акцентуванням уваги на ролі відповід...
Препарування регіональних міст: Прищепа Олена. Міста Волині у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. – Рівне: ПП ДМ, 2010. – 287 с.
Видання книжки стало результатом багаторічних досліджень авторки. Тема монографії співзвучна темі кандидатської дисертації, отже перед нами – розширена та доповнена версія. Робота є важливо з точки зору поступу українськ...
ВІДПИСКИ НІЖИНСЬКИХ ВОЄВОД 50–70-х РОКІВ XVII СТ. У “АКТАХ, ОТНОСЯЩИХСЯ К ИСТОРИИ ЮЖНОЙ И ЗАПАДНОЙ РОССИИ”
У статті проаналізовано відписки ніжинських воєвод 50-70-х рр. XVII ст., опубліковані в “Актах, отосящихся к истории Южной и Западной России”, як джерело до вивчення російської військової присутності на...
ДО ПИТАННЯ ПРО ЛОКАЛІЗАЦІЮ ЛІТОПИСНОГО УНЕНІЖА
Розглядається проблема локалізації літописного Уненіжа на території сучасного міста Ніжин. У дослідженні приводиться історія археологіч- них досліджень пам’ятника, який сьогодні пов’язують з літописним мі- стом. Так само...