ФУНКЦІОНУВАННЯ ХОРОНІМІВ НА ТЕРИТОРІЇ ЛЬВОВА ВПРОДОВЖ СЕРЕДИНИ XIX – ПОЧАТКУ XXІ ст.
Journal Title: Місто: історія, культура, суспільство - Year 2016, Vol 1, Issue 1
Abstract
До нашого часу поряд з офіційними (затвердженими в юридично установлений спосіб) продовжують творитися і функціонувати традиційні назви місць, які також можна визначити як назви неадміністративних утворень. На терені будь-якого міста переважну частину таких то-понімів становлять хороніми, тобто назви обмеженої в якийсь спосіб ділянки на загальній території міста, інакше кажучи, − це назви, що описують будь-які утворення на території міста, за виключенням вулиць, проспектів, площ, майданів і т. п. Відповідь на питання наскільки достовірним джерелом є урбаноніми, зокрема, хороніми, розпочинається з ретроспективного аналізу їхнього функціонування (життя).Ретроспективне порівняння 65 хоронімів, що вживаються в живому мовленні в наш час, з джерелами (путівниками початку ХХ ст., картами міста середини ХІХ ст., супровідними до кадастрових карт журналами), дозволяють більш-менш визначити закономірності тривалості їхнього життя.Оскільки для дослідження використано адміністративний поділ Львова його австрійського періоду (середмістя та чотири передмістя), зі студії необхідно виключити назви, які іменували об’єкти розташовані поза межами визначеної вище території. Це: 1. Назви всіх колишніх міських сіл. 2. Село Сигнівка, яке як адміністративна одиниця появилося десь в XIX ст. на теренах Галицького передмістя маґдебурзького періоду. 3. Назви межуючих з територією Львова сіл, які не перебували під юрисдикцією міста. 4. Мікротопоніми зафіксовані на теренах всіх названих вище давніх сіл. Отже, залишається 48 назв, які стосуються середмістя і передмість Львова. З них одна виникла наприкінці XX ст. і вісім впродовж його першої половини. Ще 15 хоронімів (як і об’єктів, які вони іменують) походять з XIX ст. Отже, тільки 24 назви, що зараз функціонують в розмовній мові на території міста, виникла раніше від середини XIX ст. Необхідно продовжити дослідження з ретроспектив-ним порівнянням їх з назвами зафіксованими в ранньомодерних серійних джерелах.
Authors and Affiliations
Мар'яна Долинська
Keywords
Related Articles
- EP ID EP564532
- DOI -
- Views 172
- Downloads 0
ВИДАТКИ МІСЬКИХ БЮДЖЕТІВ УКРАЇНСЬКОЇ СРР НА РОЗВИТОК ОСВІТНЬО-КУЛЬТУРНИХ ЗАКЛАДІВ (1923–1928 рр.)
Пошук нових шляхів фінансування української освіти, науки та культури спонукає до вивчення історичного досвіду попередніх років, уроки якого можуть бути корисними для сучасників. Попри це, окреслена тематика залишається...
“НАЦІОНАЛЬНІ ІСТОРІЇ” ПОЛІЕТНІЧНИХ МІСТ ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКОГО ФРОНТИРУ ІМПЕРСЬКОГО ПЕРІОДУ
В статті аналізуються як практики написання “національних історій” міст Південної України, коли минуле того чи іншого населеного пункту розглядається під кутом зору певного етносу, із акцентуванням уваги на ролі відповід...
ФУНКЦІОНУВАННЯ ХОРОНІМІВ НА ТЕРИТОРІЇ ЛЬВОВА ВПРОДОВЖ СЕРЕДИНИ XIX – ПОЧАТКУ XXІ ст.
До нашого часу поряд з офіційними (затвердженими в юридично установлений спосіб) продовжують творитися і функціонувати традиційні назви місць, які також можна визначити як назви неадміністративних утворень. На терені буд...
САКРАЛЬНІ ЗОНИ ПІВДЕННО-СХІДНОГО КИЄВО-ПОДОЛУ (ХІ–ХІІІ ст.)
Стаття присвячена сакральним зонам, розташованим на півден-но-східній частині давньоруського Подолу. Ця місцевість досить довго залишалася маловивченою у порівнянні з іншими ділянками цього дав-ньокиївського району...
ДО ПИТАННЯ ПРО ЛОКАЛІЗАЦІЮ ЛІТОПИСНОГО УНЕНІЖА
Розглядається проблема локалізації літописного Уненіжа на території сучасного міста Ніжин. У дослідженні приводиться історія археологіч- них досліджень пам’ятника, який сьогодні пов’язують з літописним мі- стом. Так само...