ГОСТРЕ ПОШКОДЖЕННЯ НИРОК У ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ: ПЕРИНАТАЛЬНІ ЧИННИКИ РИЗИКУ
Journal Title: Neonatologìâ, hìrurgìâ ta perinatalʹna medicina - Year 2019, Vol 9, Issue 2
Abstract
<p><strong>Вступ. </strong>Гостре пошкодження нирок (ГПН) є одним з найбільш загрозливих проявів синдрому поліорганної недостатності у новонароджених критично хворих дітей, особливо за умов їх передчасного народження. Частота діагностування ГПН у пацієнтів відділень інтенсивної терапії новонароджених складає від 18 до 70 %. ГПН у новонароджених дітей асоціюється з високим ризиком смертності, тривалою госпіталізацією, несприятливими ранніми та пізніми наслідками.</p><p><strong>Мета дослідження. </strong>Встановити перинатальні чинники ризику формування ГПН у критично хворих передчасно народжених дітей.</p><p><strong>Матеріали та методи дослідження. </strong>Проведено ретроспективний аналіз даних обмінних карт вагітних, історій пологів та історій розвитку новонароджених у 46 критично хворих передчасно народжених дітей з оцінкою за модифікованою шкалою NEOMOD більше 7 балів. І групу дослідження склали 23 дітей з ознаками ГПН, ІІ групу дослідження – 23 дітей без ознак ГПН. Діагностика ГПН у новонароджених проведена згідно рекомендацій міжнародної групи експертів Kidney Disease: Improving Global Outcomes з модифікацією J. G. Jetton та D. J. Askenazi (2015). Для встановлення зв’язку між перинатальними чинниками ризику та формуванням ГПН у дітей здійснено логістичний регресійний аналіз з розрахунком коефіцієнту співвідношення шансів (КСШ) та його 95 % довірчого інтервалу (95 % ДІ).<strong></strong></p><p><strong>Результати дослідження. </strong>У ході дослідження не встановлено статистичної значимості жодного окремого несприятливого фактора анамнезу, соматичної та гінекологічної патології у матері щодо формування ГПН у передчасно народжених дітей, але відмічено тенденції до більшої частоти їх народження від матерів із віком старше 35 років, при неплідді та серцево-судинній патології у матері.</p><p>Розвиток ГПН у передчасно народжених дітей асоційований з наявністю загрози мимовільного викидню (КСШ 4,68; 95 % ДІ 1,28-16,98, р=0,0189) й загрози передчасних пологів (КСШ 5,64; 95 % ДІ 1,31-24,32, р = 0,0203), анемії у матері (КСШ 5,31; 95 % ДІ 1,49-18,84, р = 0,0097), а також, відсутністю антенатальної профілактики респіраторного дистрес-синдрому (КСШ 4,68; 95 % ДІ 1,29-16,98, р = 0,0189).</p><p>Продемонстровано статистично значимі асоціації ГПН у дітей, які народилися раніше фізіологічного терміну гестації, з внутрішньочерепними крововиливами (КСШ 5,6; 95 % ДІ 1,04-30,21, р = 0,0451), раннім неонатальним сепсисом (КСШ 5,6; 95 % ДІ 1,04-30,21, р = 0,0451), анемією (КСШ 6,75; 95 % ДІ 1,26-36,03, р = 0,0254), геморагічним синдромом (КСШ 5,6; 95 % ДІ 1,04-30,21, р = 0,0451) та зниженою толерантністю до їжі (КСШ 3.56; 95 % ДІ 1,05-12,05, р = 0,0417).</p><p> Встановлено статистично значимі асоціації формування ГПН у критично хворих передчасно новонароджених дітей з призначенням свіжозамороженої плазми (КСШ 5,6; 95 % ДІ 1,04-30,21, р = 0,0451), еритроцитів (5,6; 95 % ДІ 1,04-30,21, р = 0,0451), петльових діуретиків (5,6; 95 % ДІ 1,04-30,21, р = 0,0451) та антибактеріальних препаратів групи карбапенемів (5,6; 95 % ДІ 1,04-30,21, р = 0,0451). <strong></strong></p><p><strong>Висновки. </strong>Формування ГПН у критично хворих передчасно народжених дітей має мультифакторну етіологію, яка більше пов’язана з несприятливим перебігом гестаційного періоду, відсутністю антенатальної стероїдної профілактики респіраторного дистрес-синдрому, розвитком поліорганної недостатності після народження та застосуванням потенційно нефротоксичного лікувального комплексу. Подальші дослідження нададуть можливість створити комплексний алгоритм прогнозування розвитку ГПН у пацієнтів відділень інтенсивної терапії з урахуванням можливих перинатальних чинників ризику.</p>
Authors and Affiliations
A. Frunza
Keywords
Related Articles
- EP ID EP634622
- DOI 10.24061/2413-4260.IX.2.32.2019.7
- Views 89
- Downloads 0
МІКРОБІОМНА РЕВОЛЮЦІЯ І НЕОНАТОЛОГІЯ
<p><strong>Резюме. </strong>Спільноту бактерій, вірусів і грибків, які колонізують людський організм, відому під загальною назвою «мікробіом», нещодавно почали розглядати як важливий комплексний чинник фізіології і патол...
ДИХАЛЬНА ПІДТРИМКА НЕДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ ПІСЛЯ ЕКСТУБАЦІЇ: ПОРІВНЯННЯ КЛІНІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ СТАНДАРТНОЇ І ВИСОКОЧАСТОТНОЇ НЕІНВАЗИВНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ
<p>У дослідженнях на тваринах було встановлено, що застосування високочастотної неінвазивної вентиляції може сприяти кращому розвитку незрілих легень і зменшувати їх ушкодження. У цьому відкритому рандомізованому дослід...
КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК ВРОДЖЕНОГО СПОНТАННОГО ДВОБІЧНОГО ХІЛОТОРАКСУ
<p>Хілоторакс – це патологічний стан, пов'язаний з накопиченням лімфатичної рідини в плевральній порожнині. Ця патологія зустрічається досить рідко, проте є складним і часто загрозливим життю захворюванням, що призводить...
СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ В ТКАНИНАХ ЛЕГЕНЬ ТА СЕРЦЯ У ЩУРЯТ, ЩО ПЕРЕНЕСЛИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНУ УТРОБНУ ГІПОКСІЮ РІЗНОГО СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ
<p>В дослідах на місячних щурятах, котрі внутрішньоутробно перенесли експериментальну гіпоксію різного ступеня тяжкості показано, що тяжка утробна гіпоксія викликає в тканині легень гіпергідратацію аерогематичного бар’є...
ВИЗНАЧЕННЯ МАРКЕРІВ РОЗВИТКУ НЕКРОТИЗУЮЧОГО ЕНТЕРОКОЛІТУ В УМОВАХ ОБЛАСНОГО ПЕРИНАТАЛЬНОГО ЦЕНТРУ
<p>Резюме. Визначення маркерів некротизуючого ентероколіту (НЕК) у новонароджених на етапі перина-тального центру має дуже важливу роль у стратегіях лікування даної когорти немовлят. <br />Мета. Вивчення особливостей пер...