ІДЕОЛОГІЧНО-ПРОПАГАНДИСТСЬКА ПОЛІТИКА РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ В ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЯХ УКРАЇНИ У 1944 – 1953 РОКАХ (на матеріалах Дрогобицької області)
Journal Title: Східноєвропейський історичний вісник - Year 2018, Vol 1, Issue 8
Abstract
Сталінський режим для свого відновлення та функціонування в західних областях України використовував різноманітні засоби ідеологічно-пропагандистської «обробки» населення. В умовах, коли наша держава зазнала військово-політичної агресії з боку Російськлої Федерації, потужної інформаційної війни, важливо проаналізувати механізми поширення антинаціональної і антидержавницької пропаганди в історичному розрізі у межах конкретних регіонів, щоб виробити ефективні шляхи її протидії. Метою статті є висвітлення змісту та заходів ідеологічно-пропагандистської політики радянської системи в західних областях України у процесі відновлення радянського режиму в краї на основі матеріалів Дрогобицької області. 1944 – 1945 роки це період відновлення радянської системи в краї. Першочерговими завданнями влади на місцях було відновити діяльність партійних й державних органів, які мали проводити широкомасштабну політичну роботу, розгорнути ідеологічний наступ на всі сфери життя. Інформаційно-пропагандистський штурм мав насамперед довести неможливість успішного спротиву режимові, дискредитувати визвольний рух, «відірвати основну масу населення з-під впливу українських-німецьких націоналістів». Політична недовіра до місцевих була однією з причин того, що керівні органи формувалися винятково з присланих кадрів, які вводилися до номенклатури області. Приїжджі з інших регіонів України та СРСР мали стати опорою системи в «зараженому націоналізмом регіоні», нести в «маси» комуністичну ідеологію. Виконувати важливі ідеологічно-пропагандистські завданння мали партійні, комсомольські, профспілкові організації, які створювалися на всіх підприємствах і установах Дрогобицької області. Комуністи та комсомольці, як найбільш свідомі, мали нести основний тягар суспільно-політичної та громадсько-організаційної роботи на місцях, здійснювати ідеологічну обробку населення з ключових для влади питань. Для підготовки та перепідготовки кадрів для ідеологічно-пропагандистської роботи на рівні республіки і областей почала формуватися система партійних освітніх закладів. Основні функції управління агітацією і пропагандою мав відділ пропаганди та агітації при ЦК КП(б)У, а також відповідні структурні підрозділи у компартійних комітетах різних рівнів. Для масового ідеологічного впливу на населення була розроблена ціла система суспільно-політичних заходів. Найбільш поширеною їх формою були лекції. Систематично проводилися мітинги, збори, наради, семінари, бесіди. Основним завданням ідеологічно-пропагандистської політики радянської влади було охопити максимально усі групи тодішнього населення. Особливе значення для партійно-радянського керівництва мала робота серед інтелігенції. Жінок, молоді. Пропагування комуністичних ідей, забезпечення підтримки політики радянської влади в регіоні, організації ідеологічно-політичної боротьби проти ОУН і УПА здійснювали центральні та місцеві засоби масової інформації. Преса, радіо забезпечували інформаційний супровід системи. Важливими ідеологічними інструментами мали стати кіно, театр, радіо. Здійснюючи освітньо-виховну політику партії, державні органи освіти створювали умови для того, щоб усі діти, підлітки, юнаки і дівчата відвідували школу, а отже, щоб усі вони з раннього віку проймалися партійно-комуністичними ідеями. Це реалізовувалося різноманітними шляхами: впровадженням закону про всеобуч, чітко окресленими і витриманими в дусі комуністичної ідейності навчальними програмами, постійним розширенням мережі навчально-виховних закладів, залученням дітей та учнівської молоді до піонерських і комсомольських організацій, різноманітними заходами позакласного впливу на учнів. Доведено, що для відновлення тоталітарного режиму в західних областях України, подолання національно-визвольного руху, знищення української національної ідеї, національних традицій, радянська система застосовувала усі можливі чинники. Велика увага приділялася пропагандистсько-ідеологічним методам. Була створена розгалужена система ідеологічно-пропагандистського впливу у на всі верстви та групи населення. Інструментами радянської пропаганди були засоби масової інформації, наочна агітація, освіта, культура, атрибути радянського способу життя. З огляду на малу ефективність ідеологічних впливів на населення Дрогобицької області, насильницькі методи стали панівними у подоланні спротиву радянському режимові.
Authors and Affiliations
Руслана ПОПП
Keywords
Related Articles
- EP ID EP448042
- DOI -
- Views 52
- Downloads 0
ЩЕ РАЗ ПРО АРХІВНИЙ МЕТОД І НАСКІЛЬКИ ВІН Є АРХІВНИМ: НОТАТКИ НА МАРГІНЕСІ СТУДІЙ КОЛЕГ
Стаття присвячена важливому теоретичному питанню архівознавства – методології. Студіювання праці відомих дослідників Лучіани Дуранти та Джованні Мікетти «Архівний метод» актуалізує тему універсального методу, зовнішніх м...
ПРОБЛЕМИ ТРАКТУВАННЯ КОЛАБОРАЦІОНІЗМУ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ У СУЧАСНІЙ РОСІЙСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ
У статті охарактеризовано найважливіші тенденції наукового трактування проблеми колабораціо- нізму в роки Другої світової війни у сучасній російській історіографії. Визначено головні ідеї та особли- вості історіографічно...
ПЕРЕСЕЛЕННЯ СЕЛЯН КИЇВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ ДО СИБІРУ В РОКИ СТОЛИПІНСЬКОЇ АГРАРНОЇ РЕФОРМИ
У статті висвітлено особливості переселенського руху селян Київської губернії в роки столипінської аграрної реформи. Звертається увага на причини, результати та наслідки переселень для селянства краю. Наводяться дані про...
ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В УКРАЇНІ
У статті проаналізовано історію та сучасний розвиток туристичної інфраструктури в Україні. Автор дійшла висновку, що потужна туристична інфраструктура, яка базується на джерелах природніх та історико-культурних ресурсах,...
ІСТОРІЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНОЇ ТА КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ У ТУРИЗМІ
У статті проаналізовано історію і перспективи використання природної та історико-культурної спадщини українського регіону Карпат (Закарпаття, Галичина, Прикарпаття) у вітчизняній туристичній галузі. Автор дійшла висновку...