Йодне забезпечення та стан йодної профілактики серед вагітних
Journal Title: Ендокринологія - Year 2016, Vol 21, Issue 1
Abstract
Обстежено 199 вагітних віком від 18 до 42 років (28,6±1,7 року) у першому (10,0±0,4 тижня), другому (21,6±0,5 тижня) та третьому (34,9±0,4 тижня) триместрах вагітності. Для моніторингу стану йодного забезпечення та оцінки ефективності засобів групової йодної профілактики визначали екскрецію йоду із сечею, стан щитоподібної залози (ЩЗ) за допомогою ультразвукових досліджень і рівень йодної профілактики шляхом опитування. Результати. Значна частина обстежених за показниками йодурії мали йодну недостатність. Найбільший відсоток (71,1%) недостатнього йодного споживання, нижче від 150 мкг/л, спостерігався у групі вагітних, які не використовували для профілактики йодовмісні препарати. Серед жінок, які використовували йодну профілактику та приймали вітамінно-мінеральні комплекси, що містять йод, цей відсоток складав 54,4%. Надмірні значення йодурії мали місце у 14,9% випадків серед вагітних, які отримували йодну профілактику, та у 8,5% — без неї. Лише в 27,7% випадків у вагітних, які приймали йодовмісні препарати, і в 20,4% серед тих, які не застосовували препарати, що містять йод, результати визначення йодурії були в межах 150-249 мкг/л, що свідчило про достатній рівень йодного забезпечення. Частота випадків зоба у вагітних із профілактикою та без неї за даними УЗД склала 33,3%. Поряд із дифузним зобом у 9,4% спостережень мав місце вузловий зоб, більшість жінок обох груп мешкали в зоні йодного дефіциту. Опитування показало, що вагітні використовували для профілактики ускладнень вагітності загалом 17 різних засобів, серед них йодовмісні препарати — йодомарин, йодбаланс, тироксин; вітамінно-мінеральні комплекси, що містять йод, — мультитабс, пренатал, вітрум, вітрум-пренатал форте; вітамінно-мінеральні комплекси, що не містять йоду, — елевіт, прегнавіт, ревіт тощо, в цілому лише 24% жінок вживали препарати, які дійсно містять йод. Встановлено, що серед опитаних жінок 87,2% обізнані з проблемами, пов’язаними з йодним дефіцитом (ЙД) і його шкодою для організму, та 12,8% — не обізнані. Значна частина вагітних (70,5%) поінформовані про прояви ЙД у майбутньої дитини, 29,3% такої інформації не мали. Багатьом вагітним бракувало знань про зниження інтелекту у дітей, розумову відсталість, недостатній фізичний розвиток і можливі внутрішньоутробні вади розвитку плода внаслідок ЙД. Висновки. Значна частина вагітних (понад 70%) мали ЙД, який негативно впливає на стан щитоподібної залози та може спричинювати негативні наслідки для майбутньої дитини.
Authors and Affiliations
І. А. Лузанчук, В. І. Кравченко, Б. К. Медвєдєв, С. В. Постол
Keywords
Related Articles
- EP ID EP451445
- DOI -
- Views 135
- Downloads 0
Вміст адгезійних молекул, Е-селектину та ендотелійзалежна дилатація у хворих на цукровий діабет1-го типу з мікроангіопатіями, які хворіють із дитинства, та в осіб молодого віку з ожирінням
Мета. Визначити вміст VCAM-1, ICAM-1, Е-селектину в сироватці крові хворих на цукровий діабет 1-го типу з мікроангіопатіями, які хворіють із дитинства, та в осіб молодого віку з ожирінням і взаємозв’язок цих чинників з...
До історії кафедри ендокринології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
До історії кафедри ендокринології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
Correction of vaginal microflora in women with hyperandrogenia and reproductive losses at pregravid stage
In modern conditions the role of endocrine pathology, including hyperandrogenia (HA) of various origin, was increased among the risk factors responsible for the high rate of perinatal morbidity and mortality. Infectious...
Роль цитологічних особливостей тиреоцитів радіойодрезистентних метастазів папілярного раку щитоподібної залози в їх передопераційному прогнозуванні
Мета роботи — імуноцитохімічне та цитоморфологічне дослідження популяції тиреоцитів пунктатів радіойодрезистентних метастазів (РЙРМ) порівняно з радіойодчутливими метастазами (РЙЧМ) і первинними папілярними карциномами...
Дослідження терапевтичних ефектів введення рекомбінантних молекул ДНК, що містять цільовий ген препроінсуліну людини, на моделях стрептозотоциніндукованого діабету в мишей і щурів
Мета — дослідження терапевтичних ефектів генної терапії цукрового діабету 1-го типу за рахунок введення експериментальним тваринам рекомбінантних молекул ДНК, що містять цільовий ген препроінсуліну людини (ДНК-ЦГППІЛ). М...