ІСТОРИЧНИЙ СЕМІНАР ЯК ФОРМА ФАХОВОГО ВИШКОЛУ ІСТОРИКІВ У ЛЬВІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТОЛІТТЯ
Journal Title: Східноєвропейський історичний вісник - Year 2018, Vol 1, Issue 9
Abstract
Мета дослідження – розкрити передумови заснування й процес розбудови історичного семінару у Львівському університеті у другій половині ХІХ ст. Методологія дослідження спирається на принципах історизму та наукової об’єктивності. Використано як загальнонаукові (індукція, дедукція, синтез), так і спеціально-наукові методи (проблемно-хронологічний, історико-описовий, історико-порівняльний, статистичний). Наукова новизна полягає у тому, що запровадження семінарської форми навчання історії у Львівському університеті проаналізовано на широкому тлі змін, які відбувались у сфері вищої освіти у тогочасній Європі; вперше в історії львівської історіографії показано особливості дидактично-організаційної діяльності професорів – керівників історичного семінару; на основі збережених щорічних звітів про роботу семінару досліджено чисельність студентів, його учасників, і дидактичні форми роботи на заняттях. Висновки. Початок ХІХ ст. приніс значні зміни у способах дослідження, нарації та вивчення історії у західному світі. Історія стала професійною науковою дисципліною, а опанування історичного фаху почало вимагати спеціальних студій в університеті. Важливі зміни відбулись у дидактичних формах історичних студій, у більшості європейських університетів було запроваджено семінари, на яких студенти почали критично досліджувати документи й проводити самостійні наукові дослідження. 1852 р. історичний семінар було запроваджено у Львівському університеті, який у той час належав до освітньої системи монархії Габсбурґів. 1873 р. історичний семінар було поділено на два відділення – загальної всесвітньої та австрійської історії. Найбільшого успіху історичний семінар у Львові набув під керівництвом професора Ксаверія Ліске. Завдяки його плідній дидактично-організаційній роботі семінар став важливою компонентою підготовки молодих істориків і чи не найважливішою передумовою інституціоналізації історичної науки у Львові в кінці ХІХ ст.
Authors and Affiliations
Ірина ГЛУШИК
Keywords
Related Articles
- EP ID EP508902
- DOI -
- Views 86
- Downloads 0
УЧАСТЬ В. ЧОРНОВОЛА У ПРОТИДІЇ РОСІЙСЬКІЙ АГРЕСИВНІЙ ПОЛІТИЦІ ЩОДО УКРАЇНИ У 1990-х рр.
У статті вивчається участь В. Чорновола у формуванні українсько-російських відносин 1990-х рр. Розглядаються агресивні дії російської сторони проти української державності, зокрема посяган- ня на територіальну цілісніст...
ДО ПИТАННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОГО ПОВСТАНСЬКОГО РУХУ У ТВ 22 «ЧОРНИЙ ЛІС» (1945 – 1946)
Мета дослідження – доповнити наявну інформацію про структуру, кадрове наповнення, особливості функціонування однієї з найважливіших складових ланок УПА – ТВ-22 «Чорний ліс» (1945 – 1946). Методологія дослідження спираєть...
ЩЕ РАЗ ПРО АРХІВНИЙ МЕТОД І НАСКІЛЬКИ ВІН Є АРХІВНИМ: НОТАТКИ НА МАРГІНЕСІ СТУДІЙ КОЛЕГ
Стаття присвячена важливому теоретичному питанню архівознавства – методології. Студіювання праці відомих дослідників Лучіани Дуранти та Джованні Мікетти «Архівний метод» актуалізує тему універсального методу, зовнішніх м...
ПЕРШІ УКРАЇНСЬКІ НАЦІОНАЛІСТИ НА КРИВОРІЖЖІ. КРИВОРІЗЬКИЙ РІЙ ПІВДЕННОЇ ПОХІДНОЇ ГРУПИ ОУН(Б)
У статті йде мова про перших українських націоналістів, що з’явилися у Кривому Розі 1940 р. Вони займались розвідкою та агітаційно-пропагандистською роботою. Але невдовзі вони були заарештовані криворізькими чекістами. П...
З ІСТОРІЇ СИМВОЛІВ ТРУСКАВЦЯ
статті досліджується розвиток символіки Трускавця, починаючи з XVIІІ ст., коли в Галичині запроваджуються печатки сільських громад. Найдавнішу печатку поселення виявлено на документі 1788 р. Сюжет цієї печатки вживався п...