ІСТОРИЧНИЙ СЕМІНАР ЯК ФОРМА ФАХОВОГО ВИШКОЛУ ІСТОРИКІВ У ЛЬВІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТОЛІТТЯ
Journal Title: Східноєвропейський історичний вісник - Year 2018, Vol 1, Issue 9
Abstract
Мета дослідження – розкрити передумови заснування й процес розбудови історичного семінару у Львівському університеті у другій половині ХІХ ст. Методологія дослідження спирається на принципах історизму та наукової об’єктивності. Використано як загальнонаукові (індукція, дедукція, синтез), так і спеціально-наукові методи (проблемно-хронологічний, історико-описовий, історико-порівняльний, статистичний). Наукова новизна полягає у тому, що запровадження семінарської форми навчання історії у Львівському університеті проаналізовано на широкому тлі змін, які відбувались у сфері вищої освіти у тогочасній Європі; вперше в історії львівської історіографії показано особливості дидактично-організаційної діяльності професорів – керівників історичного семінару; на основі збережених щорічних звітів про роботу семінару досліджено чисельність студентів, його учасників, і дидактичні форми роботи на заняттях. Висновки. Початок ХІХ ст. приніс значні зміни у способах дослідження, нарації та вивчення історії у західному світі. Історія стала професійною науковою дисципліною, а опанування історичного фаху почало вимагати спеціальних студій в університеті. Важливі зміни відбулись у дидактичних формах історичних студій, у більшості європейських університетів було запроваджено семінари, на яких студенти почали критично досліджувати документи й проводити самостійні наукові дослідження. 1852 р. історичний семінар було запроваджено у Львівському університеті, який у той час належав до освітньої системи монархії Габсбурґів. 1873 р. історичний семінар було поділено на два відділення – загальної всесвітньої та австрійської історії. Найбільшого успіху історичний семінар у Львові набув під керівництвом професора Ксаверія Ліске. Завдяки його плідній дидактично-організаційній роботі семінар став важливою компонентою підготовки молодих істориків і чи не найважливішою передумовою інституціоналізації історичної науки у Львові в кінці ХІХ ст.
Authors and Affiliations
Ірина ГЛУШИК
Keywords
Related Articles
- EP ID EP508902
- DOI -
- Views 85
- Downloads 0
YURIY NEMYRYCH AS AN IDEAL REPRESENTATIVE OF THE SZLACHTA LAYER IN VYACHESLAV LYPYNSKY’S VISION
The article revies a historiographic image of Yuriy Nemyrych, - Ukrainian politician, military chief and diplomat, as reconstructed by Vyacheslav Lypynskyi. It is clarified, that the researcher’s main attention was draw...
ПОЛІТИКА ПОЛЬСЬКИХ УРЯДІВ ЩОДО УКРАЇНЦІВ У 20 – 30-х рр. ХХ ст.: ВІЗІЯ ПОЛЬСЬКИХ ІСТОРИКІВ1
У статті проаналізовано історіографічні джерела, що створені польськими дослідниками і відбивають політику урядів Другої Речі Посполитої щодо українців Галичини, Західної Волині, Холмщини і Підляшшя про- тягом 1920 – 19...
УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВЗАЄМИНИ 1942 – 1944 рр.: СУЧАСНИЙ ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ ДИСКУРС (ВИБРАНІ АСПЕКТИ)
У статті розкрито особливості стану вивчення сучасною українською історіографією окремих аспектів українсько-польських взаємин у найбільш критичний період 1942 – 1944 рр. Висвітлено причини кривавих українсько-польських...
КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ В 1953 – 1964 рр. У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ
Автор публікації шляхом аналізу широкого кола монографій та окремих публікацій в наукових часо- писах, присвячених тим чи тим аспектам розв’язання перманентно гострої для сільського господарства України радянської доби...
ПРОБЛЕМА «РОСІЯ ТА ЄВРОПА» В ІСТОРІСОФСЬКОМУ ДИСКУРСІ ТА ІСТОРІОГРАФІЧНІЙ ПРАКТИЦІ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО
Стаття присвячена особливостям інтерпретації М. Грушевським проблеми «Росія-Захід» у контексті історичного розвитку українського народу. Вказано на значну амбівалентність історіософських та історіографічних оцінок вченог...