ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІКИ: ПИТАННЯ КРИЗИ І РОЗВИТКУ

Apply

ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІКИ: ПИТАННЯ КРИЗИ І РОЗВИТКУ

Journal Title: Український педагогічний журнал - Year 2017, Vol 1, Issue 1

Abstract

★ Статтю присвячено проблемам розбудови української історії педагогіки наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття. Відображено досягнення науковців за основними напрямами досліджень історико-педагогічного знання в умовах утвердження нової парадигми. Показано запровадження різних підходів у висвітленні історико-педагогічного процесу. Зосереджено увагу і на проявах кризи, що все більше стала проявлятися у розвідках впродовж останнього десятиліття. Головними прогалинами у напрацюваннях істориків педагогіки стали такі: відсутність фундаментальних праць з методології, перекоси у розбудові різних напрямів у дослідництві цієї галузі знання та слабкий зв’язок між історико-педагогічними розвідками і практичними потребами сучасної освіти. Запропоновано шляхи подолання негативних тенденцій у дослідництві з огляду на виявлення слабких місць та зміни функції історії педагогіки як гуманітарної науки в умовах утвердження нової парадигми. ★ The article is devoted to the problems of development of Ukrainian history of education in the late XX – the beginning of the XXI century. Researchers’ achievements were covered in the key areas of research of historical and pedagogical cognition in terms of establishing a new paradigm. Introducing different approaches to covering the historical and pedagogical process was represented. Some attention was focused on the manifestations of the crisis that became increasingly apparent in exploration over the last decade. Analysis of the causes of the crisis gives reason to believe that it is not of objective nature but of subjective one. The main gaps in the lay-outs of researchers who study history of pedagogy are the following: lack of fundamental works on the methodology, distortions in the development of various areas in studying this academic area and a weak link between historical and pedagogical studies and practical needs of modern education. Many historians who research education embarked on simplicity in tasks fulfillment, which often led to the digression of education researches towards sociologization. Declared methodological approaches were not applied, and actually they were decorative. It was emphasized that under current conditions, the history of pedagogy may be the only area where the problems of formation of competences were not considered. Accordingly, training new specialists is carried out chaotically, without meeting the needs for their quantity and understanding the subject and interdisciplinary components of historical and pedagogical competence. The ways to overcome the negative trends in researches were suggested due to the found weaknesses and changes in the function of history of education as a humanitarian science in terms of establishing a new paradigm. ★ В статье рассматривается развитие украинской истории педагогики в конце ХХ – начале ХХІ в. Отражены достижения ученых по основным направлениям исследования историко-педагогического знания в условиях утверждения новой парадигмы. Показаны различные подходы в изучении историко-педагогического процесса. Сосредоточено внимание и на проявлениях кризиса, что все больше стал проявляться в исследовательской деятельности на протяжении последнего десятилетия. Основными недостатками в работах историков педагогики стали: отсутствие фундаментальных разработок по методологии; перекосы в развитии различных направлений исследования этой отрасли знания, слабая связь между историко-педагогическими исследованиями и практическими потребностями современного образования. Предложены пути преодоления негативных тенденций в исследованиях с учетом выявленных слабых мест и изменения функции истории педагогики как гуманитарной науки в условиях новой парадигмы. ★

Authors and Affiliations

Нестор Миколайович Гупан

Keywords

EP ID EP304338
DOI -
Views 175
Downloads 0