Історико-філософський аспект становлення екологічного знання
Journal Title: Мultiversum. Philosophical almanac - Year 2017, Vol 0, Issue 3
Abstract
У статті здійснено ретроспективний розгляд проблеми взаємодії людини й природи з метою з’ясування змістовного аспекту екологічного знання в період Нового часу. Актуальність теми дослідження зумовлена потребою в історико-філософському осмисленні екологічного знання, основою якого має бути розуміння природи як найвищої цінності життя. Показано, що у період Нового часу особливістю розвитку екологічного знання є механістичне уявлення про природу, можливості її приборкання та споживацьке використання природних багатств людиною як необмежених, що розглядається в працях І.Ньютона, Ф.Бекона, Р.Декарта, І.Канта, Г.Гегеля, Л.Фейєрбаха та ін. Екологічні знання виникають на підставі усвідомлення взаємодії людини з природою. Таким чином, природа й суспільство перебувають у складному взаємозв’язку, основою якого є практика, а її складовою – пізнавальна та виробнича діяльність людини. Зважаючи на це, природа розглядалась як об’єкт виробництва, а екологічні знання – як знання про володіння природою на користь суспільства. На противагу цьому нове визначення екологічного знання на основі принципу ековіталізму, тобто абсолютної цінності життя має орієнтувати на збереження й відновлення природи в процесі діяльності людства і стати новою засадою екологічної освіти. Водночас нова соціальна, економічна, політична, культурна ситуація, в якій нині перебуває українське суспільство, має низку світоглядних, методологічних питань стосовно екологічного знання в освітньому процесі, екологічних загроз тощо. Усі вони потребують ґрунтовного філософського осмислення, а це є завдання саме філософії освіти.
Authors and Affiliations
Nataliya Anatska
Keywords
Related Articles
- EP ID EP661469
- DOI -
- Views 176
- Downloads 0
Феноменологічна складова онтології соціальної реальності
Автор вважає, що в сучасній філософії не існує єдиних понять онтології і буття, а є різні типи онтологічних систем, в яких поняття буття має різні інтерпретації. Відмінності в інтерпретаціях не випадкові, бо є наслідком...
Культура и личность в психоаналитическом дискурсе теории Жака Лакана
В статье исследуется психоаналитическая теория Жака Лакана, в частности проблематика соотношения в едином смысловом поле его концепции понятий «культура» и «личность». Раскрывается связь между составляющими структуры чел...
Правовое сопровождение информационной безопасности общества
Информационная безопасность общества является определенным феноменом и основывается на государственной информационной политике и законах, регулирующих имеющиеся противоречия, гарантируют информационную свободу граждан и...
Исследование феномена исторической памяти в Укра- ине: историографический аспект
В статье проанализированы исследования украинскими учеными проблемы функционирования исторической памяти народа и степень разработанности этой проблемы на современном этапе развития историографии. Целью публикации являет...
Інституціоналізація української академічної соціології (друга половина 70-х рр. ХХ ст.)
У статті на основі раніше не публікованих джерел (звітних справ радянської доби Інституту філософії НАН України) аналізується розвиток вітчизняної соціології у період десятої радянської п’ятирічки (друга половина 70-х рр...