Європейські цінності: інтелектуальний простір цивілізаційного діалогу
Journal Title: Економічна теорія - Year 2018, Vol 16, Issue 3
Abstract
Розкрито, що європейська культура історично звернена до людства. Результати високих філософських досліджень, піонерні досягнення науки, шедеври мистецтва і літератури, технологічні новації європейського класу незмінно ставали надбанням усього людства. Для країн і народів пострадянського простору європейські культурні цінності мають особливе значення. Але в епоху глобальних ринкових трансформацій традиційні концепти європейської культурної спадщини потребують переосмислення. Показано, що в загальному цивілізаційному багажі непересічну цінність має накопичене соціумом наукове знання. Важливість фундаментального наукового знання як суспільного блага була усвідомлена в античності. Феномен історичного діалогу між представниками кращих умів античності і середньовіччя заклав передумови для становлення класичної європейської філософії і науки нового часу. З дорогоцінного інтелектуального сплаву "християнського аристотелізму" були викувані також і ті інститути громадянського суспільства, які донині становлять предмет гордості європейських народів і взірці bдля наслідування в усьому світі. При цьому, однак, в основу нового розуміння закономірностей і облаштування суспільного життя були закладені історично сформовані суперечності і парадокси фундаментального наукового знання. Виявлено, що пострадянські країни освоювали плоди європейської цивілізаційної спадщини спільно і поступово. В умовах ринкової трансформації економіки проблема формування ефективних інститутів розвитку виявляється критично важливою для нормальної адаптації цих країн до глобальних викликів. Втім запозичення цивілізаційного досвіду має бути розумно мудрим. Воно повинно спиратися на адекватні методологічні основи, враховувати інверсійний характер розвитку інтелектуальної сфери та господарської життєдіяльності загалом.
Authors and Affiliations
Тетяна Іванівна Артьомова
Keywords
Related Articles
- EP ID EP490386
- DOI 10.15407/etet2018.03.005
- Views 87
- Downloads 0
Біткоін та блокчейн крізь призму глибинних умов фінансового та соціально-економічного розвитку
Представлено результати дослідження співвідношення базового фінансового феномену ліквідності та його реалізації в системі біткоін. При цьому доведено, що біткоін – закономірний етап фінансіалізаційних тенденцій, що розви...
Державне регулювання інноваційного розвитку економіки: інституційні обмеження та ресурси
Показано роль інституційних ресурсів і обмежень у формуванні національної концепції державного регулювання інноваційного розвитку економіки. Охарактеризовано ризики зниження інституційно-ціннісного статусу економічної св...
«Диференціал довіри» та рівень офшоризації банківського капіталу в Україні
Розкрито сутність запропонованого автором поняття "диференціал дові-ри". Виділено характерні особливості "диференціалу довіри" та наведено приклади його застосування в соціально-економічних дослідженнях. Представлено рез...
Монетарна політика як інститут забезпечення довіри до грошової одиниці і банківської системи: логіко-історичний аналіз
Представлено логіку еволюції монетарної політики як інституту забезпечення довіри до грошової одиниці і банківської системи (з VII ст. до н.е. по 1970-ті роки), розуміння якої необхідне для політики й інституційного буді...
Загальна модель економічних циклів – модель кумулятивної неефективності ринків
Для встановлення взаємозв’язку між ефективністю використання виробничих ресурсів і темпами економічного зростання запропоновано нову модель еконо-мічного циклу. У її рамках доведено, що приховані сукупні перевитрати ресу...